Навчальний рік наближається: що зміниться у шкільній програмі

В Україні закінчилася основна сесія НМТ в абітурієнтів, а це означає, що новий навчальний рік уже не за горами. Отже, незабаром багатьом школярам доведеться повернутися до процесу навчання, який зазнає деяких змін через повномасштабну війну з росією. Проте нововведення торкнуться кількох шкільних курсів, підхід до яких переглянуть в історичному розрізі.

Докладніше про це "Телеграф" дізнався під час спілкування з першим заступником міністра освіти та науки Андрієм Вітренко. Чиновник зазначає, що здебільшого увагу співробітників відомства привернули зарубіжна література, історія України та, звичайно ж, курс безпеки життєдіяльності.

У курсі "зар/літ" збираються прибрати всі "зайві речі", які так чи інакше були пов’язані з імперськими замашками росії. Це означає, що з програми навчання викреслять практично всіх російських письменників та поетів — насамперед тих, хто оспівував велич російської зброї. МОН практично завершив цю роботу, указ про нововведення буде підписано до середини серпня.

Без проблем, звичайно, не обходиться. Як, наприклад, з Михайлом Булгаковим, якого і Україна, і рф називають своїм письменником. Хоча народився він у Києві, проте був вельми знаменитим українофобом, що ставить під сумнів цінність його творчості.

Вітренко підтримує вибірковий підхід до викреслення творів, які так чи інакше пов’язані з росією.

"От що вилучати, наприклад, у Булгакова? "Білу гвардію" — так. А "Собаче серце"? Ні. Тому що це твір, який якраз із сарказмом показує всю безглуздість їхньої системи", — говорить чиновник.

За його словами, над зміною програми працює ціла комісія літературознавців. Кожен твір аналізують за двома напрямами: що він дав світовій літературній спадщині і те, яке психолого-педагогічний вплив має на дитину, особливо під час війни. Кожен із членів комісії робить свої висновки, а потім на спільній нараді у міністерстві приймається спільне рішення.

Як приклад, Андрій Вітренко наводить документальний роман "Бабин яр" Анатолія Кузнєцова. Чиновник пояснює, що письменник був дисидентом, а також чесно описував усі жахи того, що відбувається у Бабиному яру. Тому вирішили не прибирати, проте наполягають на перекладі українською мовою.

"Ми зараз взагалі спрямовані на диверсифікацію програми зарубіжної літератури, щоб дати велику кількість творів учневі на вибір, і вони самостійно вибиратимуть, що читати. Будемо відвертими, якщо хтось захоче прочитати Пушкіна, то він зможе його й так прочитати, — пояснює Вітренко. — Але ми робимо все для того, щоб українські діти все ж таки не були під впливом російських наративів".

Також частина змін торкнеться курсу історії України. МОН робить акцент на українських архівних джерелах, щоб краще показати школярам історію національного визвольного руху. Насамперед це пов’язано з необхідністю продемонструвати справжнє ставлення російської імперії до України протягом сотень років.

"Національно-патріотичне виховання посилюється у всій практичній площині, — зазначає представник міністерства. — А в курсі безпеки життєдіяльності будуть зміни — наприклад, буде запроваджено модуль протимінної безпеки, щоб діти розуміли, що не всі іграшки, телефони можна підбирати".

Детальне інтерв’ю з чиновником щодо багатьох аспектів навчання в Україні можна прочитати на сайті "Телеграфа": "Рекомендуємо навчальним закладам починати змішану форму навчання через загрозу безпеці – перший заступник міністра освіти"