Деокупація територій України: генерал Романенко пояснив, як прискорити процес

Читать на русском
Автор
4041
HIMARS
HIMARS

ЗСУ для контрнаступу необхідно набагато більше зброї, ніж дають чи обіцяють дати союзники

У неділю, 24 липня, Україна переступить п’ятий місяць від початку широкомасштабного російського вторгнення.

Ми продовжуємо активний опір агресору, зриваючи його плани щодо захоплення Донбасу та витісняючи з території Херсонської області.

Топ-темою місяця стали реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) HIMARS, які під чуйним керівництвом ЗСУ буквально виносять склади, штаби та скупчення техніки в тилах окупаційних військ.

У середу, 20 липня, в онлайн форматі відбулася зустріч у форматі "Рамштайн", на якій міністри оборони країн НАТО, союзників та партнерів обговорювали військову допомогу Україні.

Міністр оборони України Олексій Резніков у Facebook зізнався, що за домовленістю з колегами прийнято рішення не розголошувати левову частку чинних та нових пакетів допомоги.

Про те, що необхідно ЗСУ для більш ефективних дій на фронті, "Телеграфу" розповів генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко.

У переході від оборони до наступу – ми лише на початку шляху

За словами генерала Романенка, РСЗВ HIMARS показують себе добре, ефективно. Це видно з того, як зупинилося просування противника на Донбасі.

"У росіян після знищення безлічі складів почали збоїти логістичні ланцюжки, відчуватється нестача боєприпасів. І того вогневого валу, який вони влаштовували, штурмуючи Волноваху, Маріуполь, Сєверодонецьк, Лисичанськ, вони вже дозволити собі не можуть, — пояснює експерт. – У результаті навіть у Луганській області, яку супротивник, здавалося б, окупував повністю, вийти на адмінкордон у загарбників не виходить".

Але кількості тих же HIMARS і M270 MLRS (американська універсальна пускова установка, що використовується як РСЗВ та установка для запуску тактичних ракет) поки вкрай мало, підкреслює генерал.

"У кращому випадку найближчим часом у нас буде близько 20 подібних систем. Тоді як, за словами міністра оборони України Олексія Резнікова, тільки HIMARS потрібно в районі сотні для того, щоб розпочати контрнаступальні дії. На мій погляд, потрібно більше. І питання не тільки в HIMARS. Нам потрібні поставки танків, ударної авіації, бойових броньованих машин (ББМ). Лише так, зберігаючи сили піхоти, можна проводити контрнаступальні дії", – пояснює Ігор Романенко.

Тим часом, продовжує генерал, зараз у росіян на території нашої держави близько 3,5 тисяч ББМ, в районі 1,5 тисяч танків.

"Якщо в нас буде в районі сотні сучасних установок типу HIMARS, є шанс зупинити просування супротивника у східній оперативній зоні, відсунути від Харкова і, можливо, створити загрозу логістичним каналам російської армії в районі Ізюма. Нам важливо відсунути ворога від Харкова настільки, щоб він не міг добивати туди хоча б ствольною артилерією. Плюс – необхідно здійснювати оперативний рівень контрнаступальних дій у Херсонській та Запорізькій областях", – наголошує Ігор Романенко.

За його словами, вищому військово-політичному керівництву України слід вживати ще більших зусиль разом із союзниками для підвищення потенціалу ЗСУ хоча б до військового рівня супротивника.

"А цього поки що немає. Є елементи поставок сучасної зброї до ЗСУ. Вона ефективно застосовується нашими воїнами, навченими розрахунками. Але у зміні ситуації переходу від оборони до наступу – ми лише на початку шляху. Оскільки досі не виконані завдання оборонної операції – зупинити противника на всьому фронті завдовжки 2,5 тисячі км, – зазначає генерал.– На окремих напрямках, у тому числі Херсонському та Запорізькому, ми намагаємося створювати відповідну перевагу в потенціалі – з озброєння, з особового складу. Але лише після відповідної підготовки, накопичення сил та засобів ми зможемо провести там необхідні наступальні дії. У тому числі виконуючи завдання, поставлене верховним головнокомандувачем зі звільнення півдня. А щоби звільнити всю територію України від військ противника, нам треба перевершувати його потенціал. Тому американські військово-політичні представники заявляють, що якщо це може статися, то наступного року. А зараз ми здатні просуватися лише на окремих напрямках, враховуючи недостатню кількість озброєнь, що поставляються нам".

Реалізація завдань формату "Рамштайн" кульгає

Мабуть, вперше після запуску зустрічей у форматі "Рамштайн", після четвертої з них, що відбулася 20 липня, не оголошувалися списки озброєнь, які поставлять партнери та союзники Україні.

"З військової точки зору – це правильно. Оскільки ми повинні дезінформувати супротивника, показувати, що в нас чогось мало, певна нестача, чогось взагалі немає. А насправді, накопичивши сили, перегрупуючись, завдавати рішучих ударів на певних напрямках. Нема чого противнику знати, що ми маємо в своєму розпорядженні або розташовуватимемо в найближчому майбутньому", — вважає Ігор Романенко.

У нас, наголошує генерал, все ще серйозна нестача потужних засобів протиповітряної оборони (ППО). А росіяни продовжують завдавати ракетних ударів.

"І коли нам обіцяють всього два зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) NASAMS, це так само мало, як постачання ще всього чотирьох HIMARS. Німці навесні сказали, що системи протиповітряної оборони IRIS-T S поставлять нам до жовтня. Але у свіжому інтерв’ю DW міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок повідомила, що є шанс отримати їх до кінця літа. Хотілося б вірити. Але, знову ж таки, питання — скільки їх буде? Одна, два? А нам потрібні десятки, — пояснює Ігор Романенко. – На жаль, ми бачимо невідповідність дій партнерів та союзників із тими завданнями, які формулюються в рамках того самого формату "Рамштайн". І з якими вони погоджуються. А потім починає серйозно шкутильгати реалізація – і за часом (отримуємо все далеко не так швидко, як обіцяли), і за масованістю (отримуємо далеко не в тих кількостях, що обговорювалися). І в цьому напрямку слід працювати набагато активніше".