"Це був шок": військкомат у Києві подав у розшук двічі комісованого ветерана АТО

Оголошений "ухилянтом" чоловік прагне справедливості і має намір відстоювати своє чесне ім’я у суді

В черговий скандал втрапив Святошинський районний у м. Києві територіальний центр комплектування і соціальної підтримки. Раніше він довів до серцевого нападу бабусю легендарного азовця "Гендальфа". А цього разу — подав у розшук як ухилянта Сергія Бакалюка, котрий пройшов АТО, брав участь у бойових діях під час повномасштабного вторгнення, але був змушений покинути службу за станом здоров'я. Дізнався про це чоловік випадково — під час перевірки при працевлаштуванні.

Збій у системі чи чиясь свідома недбалість не тільки коштувала ветерану роботи, а й стала для нього справжнім ударом. Добиватися справедливості киянин планує в суді. А тим часом "Телеграф" розбирався у скандальній справі.

Встиг "попартизанити" і в ЗСУ повоювати

49-річний Сергій Бакалюк став на захист України ще 2015 року, коли добровільно пішов до війська й у складі 81-ї бригади окремої аеромобільної бригади ЗСУ воював на Донбасі. Після отримання мінно-вибухової травми 2016-го пройшов військово-лікарську комісію, був визнаний обмежено придатним до служби і знятий з військового обліку.

— Вже тоді у мене виникли непорозуміння зі Святошинським військкоматом, бо коли я туди звернувся після проходження комісії, в мене поцікавились, чи не маю я копії наказу про направлення мене до частини, — згадав Сергій. — Я був шокований. Тобто рік я пробув невідомо де? Документ тоді зробили "заднім числом", питання закрили. Коли почалась повномасштабна війна, ми трошки попартизанили на початку, а потім виїхали, коли вже росіяни впритул підійшли до Капітанівки, Дмитрівки, Забуччя (населені пункти на два десятки кілометрів на захід від Києва. — Ред.). Зупинились у смт Ємільчине на Житомирщині. Як свідомий громадянин я отримав статус ВПО і став на облік у 1-му відділі Звягільського РТЦК і СП (якому підпорядковане смт Ємільчине). Вже 15 березня був знову в армії, хоча мені і казали, що таких як я не беруть, але я наполіг. Трошки навіть обманув військово-лікарську комісію, тільки щоб потрапити на фронт.

Сергій додає, що одразу з побратимами опинився там, де було "гаряче", і готовий був нищити ворога, скільки буде потрібно. Та організм неочікувано дав збій. Хоч як старався військовий дати собі раду самотужки, в якийсь момент був змушений просити про допомогу.

— У мене дуже підскочив тиск, ліки, які я мав при собі, діяти перестали. Те, що могли зробити у медчастині, також стан не покращило, тому мене відправили до шпиталю у Житомир. Там я затримався десь на місяць, бо якраз прийшла звістка, що був пошкоджений будинок, і все це в купі активізувало мої хвороби. Було розуміння, що мене можуть не пустити на передову, а запропонують роботу в тилу, я подумки перебирав варіанти, на які міг би погодитися.

Але лікарі мені заявили, що мені дорога на ВЛК. Я їм кажу: "Та ви ж мене підлікували, ліки додаткові призначили, рекомендації дали, я можу ще послужити". Але хоч як просився, після того як підняли всі мої документи, сказали: "До побачення". І я знову таки повернувся до 1-го відділу Звягільського РТЦК і СП, де мене вже вдруге зняли з обліку. Я ще перепитав у співробітників, чи не потрібно мені з'явитись до військкомату вдома, куди якраз збирався повертатись. Але мене запевнили, що документи вони самі передадуть до архіву, — згадує десантник.

На Київщині Сергій зайнявся відновленням власного будинку, в якому внаслідок обстрілів був пошкоджений дах, вибиті вікна та двері тощо. Все робив власними силами й коштом, не отримавши жодної фінансової допомоги від держави.

— Влітку 2022 року мені раптово зателефонували зі Святошинського РТЦК і СП, спитали, чи не хочу я долучитися до захисту країни, бо вони формували списки, — продовжує Сергій. — Я їм: "Я вже і партизанив, і в ЗСУ побував, але здоров'я підвело, то мене "списали". Співробітниця військкомату мені: "Ми знали, що нема підстав вас мобілізувати, але у нас тут батальйон тероборони буде формуватися, то може, ви хочете в тилу попрацювати". Але я відповів, що це не моє.

За місяць мені телефонують з військкомату у Ємільчине: "Ми бачимо, що ви — ВПО, але ви у нас не реєструвались". Я був вражений, відповідаю: "Хлопці, ви там себе нормально почуваєте? Я ж до вас сам приходив, пішов на фронт, повернувся і був знятий з обліку. У вас там зовсім жодної комунікації між кабінетами? Нема списків? Що відбувається?!" І завершилось все це тим, що з цього ТЦК ще раз мене набрали й попросили сфотографувати печатку, яку вони мені поставили в документах, і надіслати на Viber. Зробив я і це, й думав, що вже поставлено крапку.

"Було бажання розібратися у військкоматі"

За словами Сергія, 2023 року він ще шукав шляхи повернутися у військо, але отримавши відмову, зосередився на громадській діяльності. Зокрема, допомозі армії, бо в нього на фронті і старший син, і брат, і знайомі…

— На початку вже цього року я отримав пропозицію по роботі від дуже потужної компанії, працевлаштування в яку передбачало перевірку, — каже Сергій. — Надав всі документи, бо був впевнений у собі. І раптом мені повідомляють, що я перебуваю у розшуку нібито як ухилянт. Крім того, поруч з моїми даними зазначено червоним шрифтом, що є "інформація з зовнішніх джерел про причетність особи до діяльності проти держави". А внесені ці дані працівником ТЦК Сергієм Старчею. Для мене це був просто шок! Мене всі знають як патріотично налаштовану людину, я ніколи не відмовлявся йти до армії, мало того, двічі добровільно ставав до лав ЗСУ і залишався б там, якби не об'єктивні чинники.

Моєю першою реакцією було бажання заїхати до Святошинського військкомату і розібратися там так, щоб стати популярним на весь світ. Але потім зібрався з думками й вирішив все робити в рамках закону. Це при тому, що я вже зазнав певних втрат. По-перше, я був позбавлений можливості влаштуватися на гарну роботу, по-друге, йдеться про мою репутацію. Повторюсь, я ніколи ні від кого не ховався. В моїй особовій справі, що мала б бути у ТЦК, вказано всі дані — адреса, телефон, а також те, що я виключений з військового обліку, причому двічі.

Можна було б припустити, що справу втрачено, але мені ж телефонували працівники військкомату, відповідно, вони мали всі контакти. Не можу зрозуміти, на підставі чого взагалі я міг потрапити в базу, адже, повторюсь, що не перебуваю на обліку, до того ж є військовим пенсіонером і особою з інвалідністю. Що це за "зовнішні джерела", чому все це ініціював військкомат, а не ті служби, які мають повноваження на якісь розслідування тощо, — каже Сергій.

Киянин додає, що юрист, який допомагає йому розібратися в ситуації, вже поспілкувався з представниками Святошинського РТЦК та СП. І першочергові висновки — мала місце службова недбалість і не тільки з боку працівників столичного військкомату, а і їхніх колег з Житомирщини.

На безлад в роботі цього військкомату звертає увагу і брат військового — Михайло Бакалюк — боєць 47-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, котрий втратив на війні ногу і зараз перебуває у шпиталі.

— Виходить так, що особистої справи працівники ТЦК не читають або просто ігнорують всі свої попередні рішення, архіви не підіймають, — зазначає у пості на Facebook Михайло. — Комусь в голову стукнуло і він створює штучно вигадані умови й подає брата в розшук. При цьому Сергій продовжує вести свою підприємницьку діяльність, планує укладати угоди на розвиток бізнесу й енергетичних проєктів, заводити іноземних партнерів в Україну й інвестиції, проходить по податкових базах, користується платіжними картами. Тобто він є, не зник з поля зору державних органів, не вступив у "батальйон Монако", він існує і не ховається.

Але ТЦК — це окремий орган, який існує за своїми нікому невідомими установленими порядками. Особові справи не веде, звʼязку з іншими терцентрами не має, комунікація відсутня. Облік військовозобовʼязаних, непридатних, обмежено придатних і осіб, які підлягають військовому обліку, веде, як заманеться. Явну халатність демонструє своїми діями.

Яким чином він встановлює статус особи й подає його в розшук невідомо. Виходячи з їхньої логіки роботи, всі чоловіки, які зареєстровані у Святошинському районі міста Києва, оголошені в розшук. Тобто, фактично створюються умови для обмеження прав людини. Штучно створена і поширена недостовірна інформація, яка не відповідає дійсності і викладена неправдиво. І це суттєво впливає на авторитет і репутацію, — наголошує Михайло Бакалюк.

А за словами Сергія, розголос його особистої історії, до якого він вдався через соцмережі з допомогою брата — це один з доказів того, що йому нічого приховувати, він не порушував закон і, тим паче, жодним чином не шкодив державі. Але він прагне справедливості і планує відстоювати своє чесне ім’я у суді, та сподівається, що цей прецедент убезпечить інших українців від неправомірних дій військкоматів.

Під час підготовки матеріалу "Телеграф" звернувся з проханням прокоментувати ситуацію Сергія і до Святошинського РТЦК та СП, і до 1-го відділу Звягільського РТЦК та СП, але відповіді поки не отримав. Наше видання стежитиме за тим, як розвиватимуться події, і чи зроблять відповідальні особи якісь кроки для врегулювання конфлікту.

Як повідомлялось раніше, президент України Володимир Зеленський різко висловився проти дій ТЦК та СП, які вдаються до затримання чоловіків на вулиці. За словами голови держави, мобілізацію варто проводити з використанням цифрових можливостей.