Ядерна істерика набирає обертів: чому у кремля так "запалало" від передачі Україні снарядів з ураном

Наміри Британії надати Україні бронебійні снаряди викликали у кремля черговий напад ядерної істерики. Цього разу до залякування всієї планети "апокаліпсисом" вдалися не лише путін, медведєв і шойгу, а й кремлівський посіпака лукашенко. Попри те, що збіднений уран в складі боєприпасів не має жодного відношення до ядерної зброї, країна-терорист, схоже, твердо вирішила використати цей привід для шантажу Заходу.

"Телеграф" з'ясовував, з чим насправді пов'язана неадекватна реакція кремля на рядову військову допомогу Україні, і чи варто вірити у серйозність ядерних погроз країни-терориста.

Була б "ядерка", а привід для погроз знайдеться

У вівторок, 21 березня стало відомо, що окрім ескадрону основних бойових танків Challenger 2 Велика Британія забезпечить Україну боєприпасами, включаючи бронебійні снаряди. За словами заступниці міністра оборони Британії Анабель Голді, вони мають високу ефективність для ураження сучасних танків і бронетехніки.

Ця новина викликала нездоровий ажіотаж серед вищого військово-політичного керівництва рф та стала приводом для нової хвилі ядерних погроз не лише Україні та Британії, а й усій планеті. Офіційною причиною для брязкання зброєю став збіднений уран, що міститься у обіцяних нам снарядах. У кремлі прирівняли боєприпаси з цим компонентом до ядерної зброї, заявивши, що росія "буде змушена реагувати на її застосування".

Міністр оборони рф сергій шойгу у розмові з журналістами заявив, що до ядерного зіткнення залишається "все менше і менше сходинок", адже постачання Україні снарядів зі збідненим ураном змусить росію "серйозно замислитися над тим, чим москва може відповісти".

Ядерну істерику підтримав і заступник секретаря радбезу рф дмитро медведєв, пригрозивши світу "ядерним апокаліпсисом".

Як не дивно, чи не найбільше серед усіх кремлівських посіпак від поставок снарядів в Україну "запалало" у олександра лукашенка. Самопроголошений президент білорусі пригрозив Заходу "страшною відповіддю" і тим, що росія поставить в РБ снаряди зі "справжнім ураном".

Насправді ж, збіднений уран, що наробив стільки галасу, – це метал високої щільності, який використовується у броні військової техніки, в тому числі — у танках M1 Abrams та бронебійних снарядах. Теоретично, він може бути використаний як ядерне паливо у реакторах на біжучій хвилі, проте його наявність у сердечниках боєприпасів не робить їх ядерною зброєю.

"Британська армія використовує збіднений уран у своїх бронебійних снарядах протягом десятиліть. Це стандартний компонент, який не має нічого спільного з ядерною зброєю чи потенціалом. Росія знає про це, але навмисно намагається дезінформувати. Незалежні дослідження вчених, у тому числі з Королівського товариства, показали, що будь-який вплив на здоров'я людей та навколишнє середовище від використання боєприпасів із збідненим ураном, ймовірно, буде низьким", — заявили у Міноборони Великої Британії.

Своєю чергою, координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі, коментуючи ситуацію навколо передачі Україні снарядів, припустив, що реакція кремля пов'язана з елементарним небажанням росії втрачати свою військову техніку, і порадив окупантам "просто вивести свої танки з України, назад до рф".

У тому, що поставки Україні боєприпасів "з особливим" складом є лише приводом для чергового ядерного шантажу світу з боку рф, впевнений і член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. За словами посадовця, снаряди зі збідненим ураном відрізняються від звичайних лише тим, що мають більшу пробивну здатність та вищу ефективність при ураженні ворожої бронетехніки.

"В росії це прекрасно знають, але використовують як привід для чергового шантажу та залякувань. Проте, я не думаю, що сьогодні дані погрози з боку рф мають якесь значення. Вони не здатні вплинути на прийняття рішень щодо військової підтримки України з боку наших міжнародних партнерів", — каже Веніславський в коментарі "Телеграфу".

Крім того, посадовець впевнений, що, попри зашкалюючу агресивність кремлівської риторики, ймовірність використання росією ядерної зброї залишається мізерною. Згідно з Будапештським меморандумом, такі дії проти України остаточно перекреслять усі можливі норми міжнародного права.

"В такому випадку реакція країн Заходу буде містити використання засобів протидії загрозі з боку рф, які раніше не застосовувалися", — зазначив Федір Веніславський.

Від чого насправді "палає" у кремля

Істерична реакція вищого військово-політичного керівництва рф на поставку Україні снарядів з Британії зумовлена декількома причинами, і жодна з них не пов'язана з ядерною загрозою. Перша і найголовніша — це дійсно елементарне небажання втрачати дефіцитні для російської армії танки.

Через катастрофічний розхід військової техніки в ході бойових дій, росіяни вимушені перекидати на фронт радянські танки Т-54, виробництво яких розпочали ще у 1946 році. Техніка, що "бачила" Сталіна, тепер знімається з баз зберігання на російському Далекому Сході й переправляється в Україну.

За таких умов наявність у ЗСУ снарядів, що можуть вражати ворожу бронетехніку з першого влучення, без додаткового "добивання", — серйозна загроза для обороноздатності окупаційних військ.

Те, що в якості аргументу проти поставок цих боєприпасів росіяни використовують "ядерну складову" снарядів, вказує виключно на їх тотальну дурість, зазначає політичний аналітик, колишній інженер-конструктор КБ "Південне" Олександр Кочетков.

"По-перше, збіднений уран містить лише 5-7% урану, тоді як в ядерній енергетиці та зброї цей показник повинен складати понад 90%. Рівень випромінювання збідненого урану є меншим, ніж у граніту, з якого побудований мавзолей Леніна, що стоїть на червоній площі в центрі Москви. По-друге, на озброєнні армії рф є три типи протитанкових бронебійних снарядів з урановими сердечниками, які використовуються зараз проти України. Тому усі розмови росіян про "ядерну" небезпечність цих боєприпасів — повна маячня", — пояснює експерт.

Ще однією причиною для паніки серед політичної верхівки рф є рішення Китаю зайняти вичікувальну позицію, замість того, щоб вже зараз підтримати росію у війні. Під час зустрічі володимира путіна та Сі Цзіньпіна останній пролонгував можливе надання допомоги рф на осінь 2023 року, аби мати можливість оцінити ситуацію, яка буде складатися на фронті в ході контрнаступу ЗСУ.

"У кремлі дуже збентежені й ображені цим фактом, а бряцання ядерною зброєю на весь світ — прояв їхньої внутрішньої істерики. Це ще не агонія – її нам доведеться забезпечити ворогу на полі бою – але вже індикатор панічних настроїв. Перейматися через ядерну загрозу не слід. Цьому передуватиме дуже довгий ланцюг процедур: підготовка зброї, переведення її в бойовий режим, доставка боєголовок до носіїв, віддання наказів… Зробити це швидко і непомітно просто неможливо. Тому все, що ми спостерігаємо зараз — це пусте базікання", — пояснює Олександр Кочетков.

Варто зазначити, що будучи ледь на єдиною союзною державою, яка могла б надати відчутну підтримку росії, Китай дійсно підводить свого молодшого партнера не лише у військовому сенсі, а й в економічному.

Так, за повідомленням Reuters, Сі Цзіньпін відмовився підтримувати проєкт постачання російського газу "Сила Сибіру-2" трубопроводом через Монголію до Китаю, аби частково компенсувати Москві втрату європейського ринку. Ймовірно, Пекін самоусунувся від цього проєкту, адже не має наміру залежати від російських постачальників.

Тим часом, за даними української розвідки, росія поступово вичерпує свої економічні та військові ресурси на війну з Україною.

"Вони можуть вести війну ще 2023 — максимум 2024 — все. Це якщо ми говоримо про конвенційну війну. А якщо посилити санкції, то цей запас буде ще меншим", — заявив заступник голови ГУР МО Вадим Скібіцький "РБК-Україна".

За рік після повномасштабного вторгнення в Україну володимир путін опинився на межі тотального краху в усіх аспектах: військовому, економічному та політичному. Замість отримання омріяної слави Петра I, кремлівський диктатор ризикує завершити життя з тавром військового злочинця, який ганебно програв війну і довів одну з найбагатших на ресурси держав світу до злиднів. Саме ці перспективи змушують путіна вдаватися до останнього, наявного у нього "аргументу" – ядерних погроз.