Нічого втрачати: як зміниться стратегія путіна в Україні після видачі ордеру на його арешт

Рішення Міжнародного кримінального суду в Гаазі про видачу ордеру на арешт володимира путіна справило ефект бомби, що розірвалася, не лише серед російських пропагандистів, а й у кремлі. У властивій їм хамській манері на новину відеагували усі топ-чиновники рф. Судячи з того, що кожен другий коментар супроводжувався ледь не ядерними погрозами всьому цивілізованому світу, в уряді держави-агресора добре усвідомлюють наслідки запущеного в Гаазі процесу: слідом за диктатором та "омбудсменом", що депортувала з України 200 тисяч дітей, дзвони почнуть дзвонити й за рештою співучасників злочинів проти України.

"Телеграф" розбирався у тому, як діятиме володимир путін, зрозумівши, що його політичній кар'єрі поза межами рф прийшов кінець, а поразка у війні з Україною поставить під загрозу його положення й у самій росії.

Арешт маловірогідний, ізоляція — гарантована

Ордер на арешт глави рф володимира путіна та уповноваженої при президентові рф з прав дитини Марії Львової-Бєлової був ухвалений Другою палатою досудового розгляду МКС у зв'язку з підозрою цих осіб у примусовій депортації дітей з окупованих територій України в росію, що є воєнним злочином, згідно зі статтею 8 Римського статуту.

Раніше "Телеграф" пояснював, чому володимира путіна не можуть судити в Гаазі за злочин агресії. Аби притягнути главу кремля до відповідальності, Україна пішла на створення Спеціального міжнародного трибуналу, але диктатор спростив це завдання, скоївши таку кількість звірств в Україні, що у слідчих МКС все ж знайшлася стаття і для нього.

Тепер підозрюваний у воєнних злочинах політик не має політичного імунітету і може бути затриманий на території 123 країн світу, що ратифікували Римський статут. На цю новину відреагували не лише в росії, а й на Заході. Так, канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що рішення МКС є підтвердженням того, що "ніхто не може бути вищим за закон", а міністр юстиції ФРН Марко Бушман завірив, що Німеччина зобов'язується виконати вимоги міжнародного суду, якщо кремлівський диктатор опиниться на території країни, пише Bild.

Попри те, що США не визнають Римський статут, Джозеф Байден назвав рішення МКС виправданим та зазначив, що путін "явно скоїв воєнні злочини".

З початку повномасштабної війни в Україні кількість закордонних візитів кремлівського диктатора різко знизилася, адже через введені проти росії санкції будь-яка публічна співпраця з володимиром путіним стала токсичною та компроментуючою для світових лідерів. Протягом останнього року над розвитком стосунків з державою-агресором активно працювали виключно малорозвинені країни та диктаторські режими: Білорусь, Китай, Іран та ПАР. Цікаво, що остання визнає Римський статут, до того ж, є організатором саміту БРІКС, який відбудеться у серпні 2023 року у південноафриканському місті Дурбан. За повідомленнями російських пропагандистів, володимир путін мав намір відвідати цей захід.

Після оприлюднення рішення МКС, прессекретар президента ПАР Сиріла Рамафоси Вінсента Магвенії заявив, що Південна Африка усвідомлює свої юридичні зобов’язання щодо арешту глави рф, проте "до саміту продовжить взаємодію з різними відповідними зацікавленими сторонами".

Варто зазначити, що раніше ПАР вже була помічена у зв'язках з військовими злочинцями. У 2015 році там влаштували теплий прийом президенту Судану Омару аль-Баширу, який на той час також перебував під підозрою в Гаазі. Тоді МКС звернувся до уряду республіки з вимогою заарештувати політика та передати суду, на що отримав відмову.

За словами фахівця практики "white-collar crimes", адвоката юридичної фірми GRACERS Станіслава Польового, країни, які ратифікували Римський статут, зобов’язані його виконувати, проте на справі все працює дещо інакше.

"У 2015-му уряд ПАР відмовився задовольнити вимогу МКС, мотивуючи це тим, що такі дії суперечитимуть їхнім міжнародним зобов'язанням стосовно Судану, а також порушуватимуть загальноприйнятий міжнародний звичай щодо імунітету президентів від кримінального переслідування в інших державах. Питання відповідальності для країни, яка повинна була, але не затримала підозрюваного у воєнних злочинах, залишається відкритим, оскільки у випадку з ПАР жодних негативних наслідків для уряду не послідувало. Таким чином, затримання володимира путіна під час зустрічей з його сателітами є маловірогідним. Це повинно стати приводом для перегляду міжнародних правових інструментів, адже практика показує, що вони не є дієвими", — пояснює адвокат.

Єдиним важелем впливу на державу, що відмовляється виконувати рішення МКС, попри ратифікований нею Римський статут, може стати звернення суду до Ради Безпеки ООН із проханням вжити заходів щодо примусового виконання цього зобов'язання, каже керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.

Надалі відмова від співпраці з МКС може мати негативний вплив на міжнародну репутацію цієї держави, а також призвести до дипломатичного тиску та інших санкцій з боку світової спільноти.

"Водночас, представники МКС не мають повноважень самовільно затримувати осіб, включаючи глав держав, на території інших країн без належного співробітництва з місцевою владою, навіть якщо вони підозрюються у вчиненні злочинів, що підпадають під юрисдикцію МКС. Оскільки рф не є державою-членом МКС, путін не може бути затриманий без взаємодії з урядом країни, у якій він перебуває", — пояснює адвокат.

Максимальна токсичність для Європи та статус прокаженого серед посібників

Видача ордеру на арешт володимира путіна стала болючим ударом по його статусу, адже раніше вважалося, що він є одним з найвпливовіших політиків у світі, який може безкарно задовольняти свої імперські амбіції не лише в середині рф, а й нападаючи на інші країни, користуючись своєю недоторканністю.

Окрім репутаційних втрат, рішення МКС позбавило кремлівського диктатора шляхів для безболісного відступу з України. Раніше, втрачаючи позиції на полі бою, путін міг сподіватися на проведення переговорів і укладення мирової угоди на вигідних для себе умовах, що можна було б "продати" росіянам у вигляді перемоги. Тепер же завершення війни для росії можливе лише шляхом капітуляції та визнання військової неспроможності "другої армії світу".

Зупинитися зараз, втративши в Україні понад 160 тисяч солдатів, підвівши державу під сотні санкцій та набувши статусу підозрюваного в Гаазі, — означало б для путіна втрату всього, що він поставив на карту, нападаючи на Україну. Водночас, за словами політичного експерта Аналітичного центру "Об’єднана Україна" Петра Олещука, видача ордеру на арешт навряд чи суттєво вплине на стратегію диктатора в Україні.

"Судячи з того, як діяв путін, починаючи з квітня 2022 року, рішення МКС не стане поштовхом до ще більш рішучих дій. Щойно стало зрозуміло, що військовий бліцкриг провалився, а про злочини, скоєні його армією в Бучі та інших українських містах, дізнався весь світ, оголошення його військовим злочинцем стало питанням часу, тому він йшов шляхом постійного підвищення ставок. У цій ситуації Путіну вже не важливо — звинуватять його в одному злочині чи у сотні. Терор цивільного населення, оголошення мобілізації, атаки критичної інфраструктури України, ядерний шантаж — все це вкладається в доволі просту логіку кремлівського диктатора: відступати вже нікуди, а переможців не судять", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Путін не вірить у силу юридичних документів та міжнародних домовленостей, визнаючи лише вплив військової сили. Наявність у росії ядерної зброї в його розумінні забезпечує йому недоторканість, — пояснює політолог. Ймовірно, глава кремля розраховує на те, що після перемоги в Україні у нього буде можливість для "торгів" із колективним Заходом.

"Для всіх демократичних держав токсичність путіна сьогодні набуває максимального рівня. Статус підозрюваного у воєнних злочинах стане приводом для розірвання зв'язків європейських лідерів з диктатором, принаймні, у публічній площині. Політики, які раніше ще намагалися балансувати, тепер будуть уникати формальних контактів з ним, адже з'явитися поряд з такою персоною — означає дати опозиційним силам привід тебе розчавити", — зазначає Петро Олещук.

Не менш тривожні для російського диктатора процеси відбуватимуться й у його найближчому оточенні. За словами політичного експерта, представники так званої "еліти" рф, на відміну від путіна, втратили ще не все, а тому помирати або ж займати місце на лаві підсудних в Гаазі заради цієї війни не налаштовані.

Рішення МКС стало серйозним сигналом для посібників диктатора: цього разу "проскочити" за рахунок чергових Мінських угод або кулуарних домовленостей не вдасться. Незабаром вчорашні соратники путіна постануть перед вибором: йти на дно разом з ним, або ж "прибрати" його.

"Зараз у них ще є можливість домовитись із Заходом, обмінявши "голову" путіна на власне майбутнє. Диктатор це також добре розуміє, тому його паранойя буде тільки зростати: дуже скоро в кремлі можуть початися репресії та зачистки", — каже Петро Олещук.