Законопроект про мобілізацію. Чому цей тест на реакцію українців невдалий, і що робити

Дивлюся на обговорення законопроекту про мобілізацію в соцмережах і не розумію – навіщо саме так тестувати реакцію українців.

Вкид для тестування – старий як світ інструмент.

АЛЕ він працює тоді, коли контекст та інші умови незмінні (мало змінні) у час тестування і потім.

Наприклад, вкидають інформацію про "зняття Залужного". Народ проти. Соціологія це фіксує. Суттєвих змінних, які здатні вплинути – немає. Тест дав результат.

АЛЕ зараз "закон про мобілізацію" тестують тоді, коли у головах людей створене максимальне нерозуміння "навіщо" / "чому я" маю воювати.

Армію "чмобіків" ми перемагаємо, "Крим улітку" ще в пам’яті, мольфари обіцяють "чорного лебедя"…

У таких умовах, результат тесту буде очевидним – більшість проти будь яких змін, які наближують можливість мобілізуватися саме йому/їй.

Тут ніякий закон не вирішить задачі "500 000". Ба більше, його поточне обговорення ще більше працює на "дискредитацію мобілізації". А це, на жаль, змінюватиме відсоток тих, хто ще зараз хоче "воювати до кінця". І соціологія це фіксує.

У комунікації важлива послідовність. Особливо у такому складному та важливому кейсі як мобілізація. Спочатку потрібно бодай почати виправляти комунікаційні факапи ("заколисування" і тд) – подивитися за динамікою – а потім вже тестувати / змінювати і тд. Бодай, робити це паралельно.

Просто розраховувати на те, що зараз зафіксуємо погану картинку, а потім закладемося на оптимістичний сценарій її зміни – це не варіант.

Надто глибока проблема.

Надто короткі строки у які потрібний результат.

Надто мало хороших новин з фронту (особливо на фоні обіцянок).

Зараз, бодай, не потрібно робити гірше. Якщо не робите краще.

Джерело: Facebook-сторінка Оксани Мороз.