Стаття Залужного - це маркер. Військові мають іншу реакцію

Читать на русском
Автор
4430
Українські воїни
Українські воїни. Фото t.me/generalstaff_ua

Блогер, військовий журналіст та військовослужбовець ЗСУ Серж Марко (Олександр Карпюк) про реакцію українців на статтю Залужного у The Economist

Дивлюсь стаття Залужного все ж привела до смутку цивільне населення. Що взагалі непогано, якби ще не повилізали всілякі експерти зі своїми розʼясненнями, доповненнями і коментарями, то взагалі б було чудово.

Ця стаття є чудовим маркером на відчуття, які пройшло цивільне населення в цій війні.

Тобто з стадії "Як вибратись з Києва", "Жах в Бучі та інших містах", "Спочатку приліт ракети, і потім тільки сигнал тривоги" ми дійшли до "Херасє, не так просто вибивати російську армію з укріплених позицій без авіації, з затягнутими строками по поставці зброї та з дефіцитом сучасних новітніх технологій".

Військові мають іншу реакцію. Бо коли ти два роки на війні, то для тебе є тільки війна і ти можеш тільки сказати що главком правий, і далі йти робити свою справу. Бо сам знаєш як далеко до перемоги і не маєш ілюзій.

З 2014 по 2022 рік українці перейшли від стадії "ми мирна нація, ну як це стріляти в живих людей?" до боєздатної армії та волонтерських фондів які можуть купляти "Байрактари", з 2022 року по кінець 2023 ми пройшли до стадії "Не знаємо що буде завтра, вижити б сьогодні" до "хм, а виходить розвалити російську армію вщент більш складніша задача ніж ми вважали".

Місце сидіння вирішує погляд візіонера. Той факт що цивільне населення України оговорює в своїх неокупованих містах, з філіжанкою кави перед тим як їхати на роботу чесне інтервʼю головкома — це шлях в 10 років війни, і це вже гарний, неочікуваний для росії та світу результат. Але перед тим як писати "все пропало" — згадайте з чого ми починали і чого коштував ваш сьогоднішній кругозір.

Джерело: Facebook Сержа Марко