Контрнаступ ЗСУ та звільнення Бахмута з великими втратами рівнозначні програшу

Дві топ-теми, які постійно мусуються останнім часом у медіа – український наступ (контрнаступ) та відхід ПВК "Вагнер" із Бахмута.

Як людина, яка знає ситуацію зсередини, скажу таке.

Виведення "вагнерівців", пошарпаних у боях на Донбасі, з позицій у Бахмуті та околиць, говорить набагато більше, ніж багаторазові заяви пригожина про нібито повне захоплення міста.

Навіть відеоролики "вагнерів", які знімалися в центрі чи східній частині міста, побічно підтверджують передчасність заяв про те, що Бахмут захоплено окупантами повністю. ЗСУ залишаються у південно-західній частині міста, контролюють частину промзони та приватного сектору. Більше того, на деяких ділянках українські штурмовики відсунули ворога з раніше зайнятого рубежу та утримують нові позиції.

При цьому ЗСУ поступово просуваються на флангах на північ і на південь від Бахмута, погрожуючи угрупованню противника оточенням. Більше того, днями 8-й батальйон спеціального призначення СЗГ опублікував відео своїх бійців із Бахмута. Так що пригожин вкотре збрехав. І поздоровлення від путіна у зв’язку з повною окупацією Бахмута теж не варто сприймати всерйоз. Ми ж пам’ятаємо, що й у 2004 році він вітав Януковича із перемогою на президентських виборах. Три рази…

Ну, а інтерес суспільства до контрнаступу ВСУ дійсно дуже високий.

З одного боку — це цілком логічно. У країні йде війна і багато хто живе новинами з фронту. А для вимушених переселенців можливість повернутися до своїх звільнених міст – взагалі питання номер один.

З іншого боку, у сприйнятті багатьох українців контрнаступ – це символ швидкої перемоги та приходу мирного життя. На жаль, це помилкові очікування та невиправдано завищені.

Контрнаступ не буде легким та швидким. Ми вже зараз, просуваючись на північ і на південь від Бахмута, стикаємося з жорстоким опором окупантів. І за кожну пройдену ділянку ЗСУ платять загиблими та пораненими. Для цивільних важливо розуміти це…

Контрнаступ України, який (і це вже визнали офіційно) стартував, дається дуже дорогою ціною. І командування ЗСУ, і військово-політичне керівництво України чудово розуміють, що втратити армію під час штурмів ворожих позицій, це – втратити країну. Звільнення території з великими втратами рівнозначне військовому програшу. Бо потім не буде кому захищати звільнене.

ЗСУ роблять все можливе. Але суспільству не варто ставитись до нашого контрнаступу, як до довгоочікуваного футбольного матчу…