Експерт з питань окупованих територій Юрій Смілянський спеціально для "Телеграфа" пояснив, чому путін перестав часто з’являтися на публіці та уникає поїздок до окупованого Криму.
Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах
Російським компаніям, що потрапили під західні санкції, президент росії путін запропонував вийти на ринок в анексований Крим.
Причому сам на "урочистості" 18 березня, присвячені восьмій річниці анексії Криму, не збирається – ні до Севастополя, ні до Сімферополя.
Чому ж путін ховається сам і відпускає російські компанії до Криму?
Задовго до початку війни у 2014 році, яку росія розв’язала проти України, "злі язики", які добре знають ситуацію в Чеченській Республіці, розповідали, що Рамзан Кадиров навіть до Москви не літає літаком. Боїться, що зіб’ють. Тобто він чудово усвідомлює, які злочини скоїв проти чеченського народу – і це розуміння вселяє страх настання відповідальності.
Те саме можна говорити про плани і поведінкові дії путіна в контексті питання "святкування" анексії, яка не відбулася. Адже анексію Кримського півострова, крім самої росії та кримських колабораціоністів, ніхто у світі не визнав. А після активізації повномасштабних бойових дій проти України 24 лютого 2022 року у путіна виник страх відповідальності за масштабні вбивства українських громадян.
Цей страх відповідальності диктує "злісному кремлівському карлику" саме така поведінка, яка виключає часту появу на публіці і тим більше переміщення в регіони, населення яких вважаються в Кремлі потенційно не лояльними.
Щодо путінського дозволу російським компаніям масово йти до Криму.
Ще кілька років тому російський парламент розглядав питання ухвалення антиофшорного законопроєкту. Його оголошена суспільству мета – відновити виведену з Росії валюту назад у російські банки. Але було зроблено виняток. Список понад 100 найбільших російських компаній. Цим компаніям було дозволено продовжувати користуватися офшорними валютними рахунками. Мета – зберегти у західних банках валютні ресурси для корупційних дій щодо західних чиновників; ресурсне забезпечення обходу санкцій та інші подібні завдання.
Але забезпечення безпечної присутності на заході диктувало необхідність мінімізації санкційних ризиків. Отже, якщо є завдання мінімізувати ризики запровадження санкцій проти компанії, в окупованому Криму такій російській компанії робити нічого. Адже поява в Криму автоматично гарантує включення до списків санкцій.
Сьогодні ситуація змінилася. Росія – підсанкційна держава загалом. Необхідність мінімізації ризиків підставити якусь компанію під санкції зникла з моменту активізації масштабних бойових дій на території України. Нема потреби уникати окупованої території Криму.
А ось наскільки активно великі російські компанії підуть до Криму – покаже час.