Орки розділилися на дві групи, для початку треба знищити хоча б одну

Читать на русском
Автор
20237
Окупанти все ще зазнають серйозних втрат
Окупанти все ще зазнають серйозних втрат

Військовий експерт Костянтин Машовець розповів, яку тактику слід виробити Україні надалі

Ну що, підіб’ємо деякі підсумки щодо обстановки на 0:00 5.03.2022 року.

Як власне, я і пророкував...

Орки після зазнаних втрат на цілій низці ділянок зрозуміли, що наступати скрізь і відразу — абсолютно ідіотське заняття, що загрожує найнатуральнішим перенапруженням сил і цілком реальною перспективою, внаслідок цього врешті-решт надірватися.

Після, як їм здається, тверезої оцінки ситуації, що склалася, вони вирішили перейти від своєї первісної витівки "задушливого стиснення", що передбачала оточення і блокування одного з двох або відразу двох "головних" міст України (Києва та Харкова), до "розчленування" країни… приблизно по Дніпру.

Відповідно, змінилися й оперативні завдання ударних угруповань супротивника, задіяних на основних операційних напрямках.

Якщо ще до позавчорашнього ранку угруповання орків, що оперувало на захід і північно-захід від столиці, фактично вийшло до її західних і північно-західних околиць і тому представляло собою найбільшу небезпеку, прагнуло будь-що прорватися ЗА Житомирську трасу найкоротшим шляхом на Васильків, Боярку, чим фактично перерізати трасу Київ — Одеса та заблокувати Київ… то згодом воно зупинилося і почало перегрупування.

Саме цим пояснюється зупинка орків у районі Овруча та метушня навколо Макарова. Розширення фронту наступу в західний бік випало з першочергових завдань цього угруповання. Та й сил вже не вистачало наступати у напрямках, що розходяться… після декількох чутливих ляпасів від ЗСУ.

Те саме і на півдні.

Після позавчорашнього вечірнього побоїща під Баштанкою та спробою просунуться у бік Вознесенська з метою обходу та блокування Миколаєва… орки явно вирішили розвернутися на північ… у бік Кривого Рогу, нібито. Так, вони хотіли б рушити не туди, а у бік Одеси, тобто саме на Вознесенськ, але зробити це, не взявши Миколаїв — звичайно, ідіотське рішення, яке може принести вельми відчутні втрати. Тому поки що Одесу відклали…

Але сьогоднішній "задвиг" Путіна про продовження наступу, починаючи з 18.00… мій погляд означатиме кілька цілком очевидних речей…

1. І західне, і південне угруповання орків залишаться "пріоритетом". Саме їх командування орків поповнює та посилює насамперед. Саме в їх інтересах намагається працювати основна частина авіації супротивника, включаючи не лише армійську, а й значну частину авіації ВКС. Чому саме вони? Та тому що саме їхні активні дії хоч якоюсь мірою можуть наблизити військово-політичне керівництво РФ до досягнення результатів, які можна видати за досягнення мети війни.

2. Якими б безглуздими чи малозначущими не здавались дії цих угруповань, вони дуже чутливо впливають на всю ситуацію у всій Україні. Я скажу навіть більше… багато в чому, сама наявність цих угруповань визначає не тільки власне військовий фактор усієї війни, а й цілу низку інших… починаючи з транспортного та економічного, закінчуючи психологічним та моральним…

3. Судіть самі… у військовому відношенні існування обох цих угруповань (за умови прориву південного в район Вознесенська) практично ПОСТІЙННО тиснутиме на оперативну можливість їхнього подальшого одночасного прориву в район Біла Церква — Умань… Тобто фактичне розрізання країни на дві частини з наступними катастрофічними наслідками для її східної частини, включаючи Київ і Харків. Насправді… навіщо оточувати, блокувати і вести найважчі та кровопролитні бої за дві найбільші міські агломерації країни, так би мовити "в ближній зоні", коли їх можна одним махом відрізати на заході... причому, ЗА Дніпром... у місці, де немає суцільних квадратних кілометрів урбаністичної забудови, де цілком можна використати свою чисельну перевагу?

4. Для орків далеко не секрет, що дуже значна частина українців евакуювалася до Західної та Центральної частини країни зі Східної... за двома основними напрямками. Київ — Житомир — Рівне — Львів та Біла Церква — Умань — Вінниця — Хмельницький… Будь-якій людині, яка була змушена зірватися в евакуацію, дуже важко психологічно її переносити… Їй постійно хочеться повернутися додому, підтримує її у більш-менш нормальному стані лише надія. Такі люди переживають за долю рідних і близьких, кинуте майно і т.д. Людину, яка перебуває в евакуації, постійно долають думки, що стосуються подальшої долі його та найближчих рідних і близьких… І зрозуміло, що в такому стані її воля до боротьби та протистояння агресору певним чином знижена… Орки все це чудово знають і тому намагаються блокувати основні шляхи "евакуантів" у місця їхнього "постійного проживання"… Ну чи принаймні, загрожувати їм… І південне, і західне угруповання військ противника для цієї мети підходять якнайкраще…навіть якщо нічого не роблять, а просто блокують основні автомобільні шляхи країни… провідні або до столиці або до великих міст на Сході і в Центрі країни ... Наприклад, західна група військ противника, прорвись вона до одеської траси — заблокує основні шляхи переміщення із Заходу та Півдня потенційним "поверненим" до столиці, а південна цілком може перерізати такі шляхи для Дніпра та Запоріжжя.

5. Саме існування потенційної небезпеки розрізання країни на частини дуже негативним чином впливає на можливості ВПР країни вести організовану і ефективну координацію її обороною. Я вже не говорю про транспорт, зв’язок, соціальну інфраструктуру та інші життєво важливі сфери для функціонування країни як цілісної системи.

Ну і цей список похмурих, але очевидних речей, що виходять із нинішньої військової ситуації, можна продовжувати.

Зрозуміло, що існує не менший список речей і оптимістичного характеру, які роблять гіпотетичний прорив західної та південної угруповань військ противника один одному назустріч малоймовірним… Починаючи з абсолютно доісторичних здібностей командування сучасної російської армії постачати і всіляко забезпечувати свої "поглиблені" війська рухаємо в тилах окупантів, який ОБОВ’ЯЗКОВО розгориться, надумай вони і далі "оточувати, охоплювати і прориватися" на значні дистанції в глиб України.

Проте, з вищевказаних мною причин, ситуація, що ВЖЕ склалася, з цими двома угрупованнями військ противника, навіть якщо вони обмежаться лише деякими активними діями тактичного масштабу і нікуди особливо прориватися не будуть (що малоймовірно), все одно вкрай негативно впливає на можливості України надавати ворогові спільне ефективний опір…

Тому розгром однієї з них стає дуже актуальним питанням. На мій погляд, західна (київська) група військ противника в цьому відношенні є найбільш підходящим "об’єктом".

І чомусь, мені здається, попри те, що це угруповання місцями перейшло до оборони і навіть почало обкопуватися, його доля вирішена наперед…