Мобілізація в РФ: коли можлива і кого заберуть у першу чергу

На тлі успішних дій ЗСУ у Курській області актуальним стало питання можливої мобілізації у Російській Федерації. Тим більше, що раніше успішний досвід із залучення контрактників, за словами глави ГУР Кирила Буданова, став давати збої і призвів до зростання виплати за підписання контракту.

В результаті багато російських пропагандистів почали виступати за проведення хоча б часткової мобілізації, щоб сформувати два-три корпуси (50-100 тисяч осіб) та у відповідь захопити Харківську, Сумську та Чернігівську області України.

Про можливість оголошення в РФ мобілізації повідомляють і закордонні ЗМІ. Наприклад, Bloomberg стверджує, що вона можлива у листопаді-грудні. На думку ізраїльського східознавця-іраніста, доктора наук та автора Телеграм-каналу "Принц Персії" Гершона Когана, листопад стане критичним місяцем для російсько-української війни, оскільки цього місяця відбудуться президентські вибори в США.

- Наступ та успіхи ЗСУ у Курській області посилили позиції партії світу, яка в РФ існує, незважаючи на всі офіційні заяви російської влади. І після листопада багато хто чекає на старт мирних переговорів, тому мобілізація до того часу здається безглуздою. Тим більше, що навчання мобілізованих займе час і не дасть їх використовувати в боях до листопада, — пояснив Гершон Коган чому саме до листопада мобілізації в РФ не буде.

Також, за словами експерта, проти мобілізації говорять і настрої у російському суспільстві, яке відкриту мобілізацію не підтримає, що вплине на рейтинги влади. В результаті, найімовірніше, мобілізація носитиме прихований характер – будуть змушувати підписувати контракти терміновиків, шукати добровольців та інше. При цьому основна ставка робитиметься на регіони з важким соціально-економічним становищем, насамперед, етнонаціональні автономії у складі Росії.

На думку військового аналітика Дмитра Снєгірьова, наявність ЗСУ у Курській області дає російському диктатору Володимиру Путіну підстави для оголошення навіть повної, а не часткової мобілізації, але є низка нюансів. Один із них – не відомий реальний мобілізаційний потенціал Росії, що коливається від 25 до 12 млн осіб.

Але якби він становив хоча б 12 мільйонів, вважає наш співрозмовник, РФ не переміщала б у Курську область частини з Калінінграда і Донбасу. Другий нюанс – у небажанні російської влади упускати свій рейтинг в очах своїх громадян.

З цих причин, вважає Дмитро Снєгірьов, у Росії активізують приховану мобілізацію, під яку підпадуть такі категорії як:

• ув’язнені, які можуть укладати контракти з Міністерством оборони РФ (близько 350 тисяч осіб);
• жителі окупованих територій, тим більше, що вік з мобілізації в РФ збільшили до 65 років;
• "нові громадяни РФ" з Африки та Азії, яким пропонують російський паспорт та оплату в 800 доларів, що дозволяє заощаджувати в порівнянні з російськими контрактниками з їх зарплатами в 2000 доларів;
• трудові мігранти (до 12 млн осіб тільки зареєстрованих), з яких вже 30 тисяч мобілізували, за словами голови Слідчого комітету РФ Олександра Бастрикіна.

На думку політолога Олексія Голобуцького, навіть часткова мобілізація в РФ коштуватиме економіці країни-окупанта дуже дорого. По-перше, це вилучення з економіки сотень тисяч працездатних чоловіків, по-друге, зростання фінансового навантаження, пов’язане з виплатами, рівними платні контрактників (2000 доларів без урахування бойових) та підйомних (20 тисяч доларів). По-третє, важко пояснити рядовим росіянам необхідність цієї мобілізації, адже саме РФ веде агресивну війну проти України, яка обороняється.

"Мають значення ще два фактори. Перший – час, якщо Росія оголосить мобілізацію зараз, ефект вона відчує не раніше початку 2025 року і Україна матиме тимчасовий інтервал для розвитку наступальних дій. Другий – достеменно невідомо, наскільки розмови про мобілізацію реальні, а чи не є частиною інформаційно-психологічних операцій, причому з обох боків", — наголосив співрозмовник "Телеграфа".

Тим часом в Україні заговорили про зниження мобілізаційного віку з 25 до 20 років. Ця ініціатива викликала неоднозначну реакцію у парламенті і не лише.