Воїни трьох стихій: як стати морським піхотинцем і що потрібно знати про умови служби

Якщо тобі менше 45 років, нема хронічних захворювань, проблем із серцем, легенями та зором — ВМС чекають тебе.

У Збройних Силах України триває збільшення чисельності підрозділів морської піхоти, тому є потреба в нових кадрах — контрактниках, мобілізованих чи добровольцях. Аби поповнити бригади і окремі батальйони мотивованими бійцями, деякі міста навіть пропонують грошову винагороду.

Про особливості роботи на морі та те, як приєднатися до бригад, розповів "Телеграфу" начальник Центру комплектування та рекрутингу морської піхоти Військово-Морських Сил ЗСУ, підполковник Віктор Самохін.

— Чи бракує сьогодні морських піхотинців у ЗСУ?

— До моменту розширення морської піхоти їх вистачало. Наразі відомо, що Командування морської піхоти перетворено на Корпус морської піхоти, який отримує додаткові військові частини. Тому ми разом з командирами військових частин проводимо роботу щодо відбору кандидатів на військову службу. В першу чергу за контрактом у підрозділах морської піхоти, але і кандидатами, які з певних причин бажають йти на військову службу по мобілізації.

— Розкажіть про особливості служби. Що різнить морпіхів від звичайних піхотинців чи десантників? Які їхні обов'язки?

— Морські піхотинці, як ми кажемо, — воїни трьох стихій. У нас три способи пересування: повітря, суходол і вода. Доставка до місця проведення операції або виконання завдання здійснюється як з гелікоптерів, так і водним транспортом, або навіть колісною чи гусеничною технікою. Тому вимоги для морпіхів трохи жорсткіші, аніж для звичайних піхотинців. Морський піхотинець має витримати перепади тиску при польоті на гелікоптері, хитавицю на воді, бути витривалим і, звісно, витримати тряску в автомобілі. Вимоги до кандидатів високі ще й тому, що морпіхи — це штурмові підрозділи, які пробивають оборону ворога, здатні проводити десантні операції, захоплювати плацдарми та утримувати їх до прибуття основних сил, використовуючи при цьому комбіновані способи транспортування особового складу (повітря, море, суходол).

— Які навички та якості необхідні, щоб стати успішним морпіхом? Можливо, цінуються певні фізичні та психологічні характеристики?

— У нас певні вимоги до кандидатів. Ми приймаємо службу за контрактом осіб до 45 років. Є певні вимоги до здоров'я: відсутність хронічних захворювань, захворювань серця, легень, зору. Якщо на деякі категорії військових служб можуть потрапити дівчата та хлопці умовно з поганим зором, то в морській піхоті більш прискіпливі вимоги по стану здоров'я.

Є також вимоги до психологічної стійкості, перевіряється стресостійкість. Ну, і відсутність обставин, які надалі можуть впливати на підстави для звільнення з військової служби. Якщо у людини троє чи більше малолітніх дітей, ми ретельніше перевіряємо цього кандидата, щоб наявність малих дітей не спонукала його прийняти рішення закінчити військову службу. Бо ми розуміємо, що дітей треба виховувати й опікувати.

— До речі, стосовно жінок, чи багато їх у морській піхоті і як вони справляються?

— Є дівчата, які лише медичний персонал, або персонал забезпечення зв'язку. Але також є багато жінок, які виконують бойові завдання. Деякі дівчата можуть дати фору хлопцям. Тому так, дівчата у нас є.

— Які є найскладніші аспекти служби в морській піхоті? Це ж все ж таки ризикова професія.

— Ризикова, і найскладніше те, що ми маємо виконувати завдання за будь-яких погодних умов, у будь-яку пору року і у будь-якій зоні. Сьогодні ми повністю працюємо на гелікоптерах або висаджуємося з гелікоптера на низькій висоті, завтра — у човні, післязавтра — на суходолі. Тобто це найскладніше — потрібно швидко пристосуватися до різних умов служби.

— Чи є особливі вимоги до кандидатів і наскільки складно потрапити? Наприклад, чи можна підписати контракт, пройшовши школу морського піхотинця?

— Школа морського піхотинця — це структурний підрозділ нашого навчального центру. І якщо людина без підготовки зовсім, то ми направляємо саме до навчального центру. І один з виборів — це школа морського піхотинця. А якщо ви взагалі ніде не служили, нема військової спеціальності, то можете звернутися в наш центр комплектування. Наприклад, за номером телефону — 097 041 1755.

У Міністерства оборони діє угода про співпрацю з інтернет-платформами з надання інформації про пошук конкретної вакансії в ЗСУ. Це сайти Work.ua, Робота.ua, OLX Робота та Lobby X.

На кожному з них є сторінка як нашого Центру комплектування, так і бригад морської піхоти, які розповідають про потребу у фахівцях. І там є коротка інформація про морську піхоту, про вакансії, опис посад за цими вакансіями, обов'язків і всі контактні телефони.

Надалі, вас запрошують на співбесіду. Наші представники працюють у більшості обласних центрів України, тож виїжджають у потрібний район. Відбувається або фізична зустріч з нашим рекрутером — уточнюється інформація і надається рекомендаційний лист на певну посаду. Або в телефонному режимі з відділом віртуального найму людина спілкується з нашими агентами й ми вже поштою надсилаємо копію або живий примірник рекомендаційного листа.

Отримавши цей документ, наш кандидат звертається в районний ТЦК для проходження медичної комісії та оформлення відповідних документів для прийняття на військову службу за контрактом. Там проходить професійно-психологічний відбір, перевіряють його здоров'я і збирають певні документи. Тобто довідки про відсутність судимості, довідки від нарколога, психіатра. І вже з пакета документів формують особову справу.

Раз на місяць всі обласні ТЦК та СП привозять кандидатів, в тому числі й наших, у навчальні центри. Там працює наша комісія зі збору. І в цьому навчальному центрі ми спілкуємося з кандидатами: перевіряємо вже фактичне здоров'я, уточнюємо ще раз його бажання чи небажання проходити службу в конкретному підрозділі. І потім ми формуємо групи й доставляємо їх у навчальний центр морської піхоти.

Вже після цього укладається контракт про проходження служби у підрозділах морської піхоти й починається підготовка.

— Як відбувається підготовка?

— Вона складається з кількох етапів. Перший — це базова загальновійськова підготовка. Під час неї отримують базові навички: поводження зі зброєю, вивчення статутів тощо. Найбільше уваги приділяють саме виконанню стрільб, організації роботи у складі відділення та взводу. Це та база, яка потрібна для подальшого навчання.

Якщо навчальний центр має перелік певних спеціальностей, які він готує, то кандидат залишається в ньому на два-три тижні для їхнього набуття.

Базова — це, припустимо, стрілець, а потім — гранатометник, водій, зв'язківець тощо. Якщо наш навчальний центр не здійснює підготовку за певним напрямом, то групу направляють в інші навчальні центри для військової підготовки. Наприклад, зв'язківців готує окрема військова частина.

По закінченні базової підготовки та фахової, військовослужбовець потрапляє у військову частину. Вже там у складі підрозділу відбувається бойова підготовка. Ось з таких маленьких "цеглинок" все складається в один великий мур.

— Якщо людина хоче потрапити в конкретний підрозділ і мати спеціальність, вона може це зробити?

— Так, звісно. На етапі співбесіди з рекрутером людина може висловити своє бажання служити в конкретному підрозділі. Рекрутер, виходячи з результатів співбесіди, може виписати письмову згоду на призначення в цей підрозділ.

Наприклад, зараз забагато хлопців, які мріють керувати дронами або безпілотними технічними апаратами. Ми перевіряємо технічні та комп'ютерні здібності. Або хоче хлопець чи дівчина бути водієм — перевіряємо наявність посвідчення водія або питаємо: "Можеш пройти додатковий курс підготовки?"

Хочеш бути снайпером? Психологи перевірять психічний стан і витримку. Хочеш бути медиком? Потрібна медична освіта. Або якщо хтось хоче бути бойовим медиком, хто витягує поранених, надає медичну допомогу і фіксує перші поранення, то даємо направлення на медичну підготовку. В першу чергу враховується бажання кандидата стосовно вибору місця і сфери.