Третя світова війна: чому вона вже йде і як не допустити найгіршого

Якщо Україні вдасться зупинити Росію, це знизить ризики того, що світ перейде до гарячої фази Третьої світової

З початку 2024 року до конфліктів, що палають, на кшталт російсько-української війни та війни Ізраїлю проти ХАМАС додалася ще низка гарячих точок. КНДР явно взяла курс на ескалацію відносин із Південною Кореєю. А США та Британія почали завдавати авіаударів по військових об’єктах єменських хуситів, які влаштували терор у Червоному морі. Тим часом Іран, який стоїть за кризою на Близькому Сході, атакував об’єкти США в Іраку.

Експерти розповіли "Телеграфу", чи можна вважати, що Третя світова війна вже триває та чи є ще шанс не дати їй перерости у повномасштабне ядерне винищення всього живого.

Світовий конгрес чи гаряча стадія Третьої світової

Експерт з питань сектору оборони та безпеки Олег Старіков зазначає, що після розвалу СРСР у світі залишився один гегемон — США.

"Але після фінансової кризи 2008 року, викликаних ковідом проблем, відлуння чого йдуть досі, гегемон похитнувся. І "Акела" став все частіше промахуватися. Враховуючи, що у світі немає друзів — лише тимчасові союзники, оскільки кожен дотримується власних інтересів, вплив США почав падати. Тим більше, що світ переходить до наступного — шостого — технологічного циклу. Все частіше робиться ставка на штучний інтелект. І змінюються багато правил гри", — пояснює експерт.

За логікою, продовжує він, мала змінюватись і політика гегемона. Якщо змінюється базис, повинна змінюватися і надбудова.

"Але ослаблений гегемон не зорієнтувався вчасно. І не помітив, як набирає сили Глобальний Південь. Це і колишні колоніальні країни, і такі потужні гравці, як Китай, що зараз має другу економіку світу. І та ж Росія, яка лідирувала у військовій складовій. Фактично, сформувався новий фактор сили. А де сила — там гроші, можливості та амбіції", — наголошує Олег Старіков.

За його словами, Росія 2014-го (гібридно), а потім і 2022-го (відкрито) нападом на Україну почала військовим шляхом руйнувати архітектуру безпеки, що склалася після розвалу Радянського Союзу.

"Ситуація лише набрала обертів після візиту до Москви китайського лідера в березні 2023-го — з укладанням між РФ і КНР різного роду договорів. Побачивши, що Росія не отримала адекватної відповіді за те, що наробила, вона, Китай, їхні явні і не особливо явні союзники та сателіти, а також ті, хто вирішив, що тепер — можна, почали підпалювати нові та нові гарячі точки.

Раз у раз палає в Африці. Мало не спалахнуло нещодавно в Латинській Америці, де Венесуела ледь не вторглася в Гайану. З жовтня палає Близький Схід. Загострена ситуація в районі Тайваню. Неподалік — Малаккська протока, яка у стратегічному та економічному плані, поряд із Суецьким та Панамським каналами, є одним із найважливіших морських шляхів, — розповідає експерт. — Якоюсь мірою йдеться про протоки, логістичні шляхи. Паралельно з чим відбувається і обвалення старої системи глобальної безпеки".

Олег Старіков зауважує, що Китай намагався збудувати сухопутний коридор до Європи. Але тут — війна в Україні, мілітаризація Білорусі, вірмено-азербайджанський конфлікт, який знову спалахнув. Плани довелося згорнути.

"Останні події на Близькому Сході показали, що Ізраїль не зміг розв'язати проблему з ХАМАС та сектором Гази за два місяці (бліцкригом, згідно з військовою наукою). А затяжний конфлікт у тому регіоні та безліч жертв серед цивільного населення призвели до згуртування ісламського світу, — пояснює експерт.- Захід, схоже, не думав, що весь ісламський світ буде єдиний (попри його різницю) у вимозі припинити війну в секторі Гази".

Слід розуміти, продовжує експерт, що Україна та її союзники з формату "Рамштайн" (понад 50 держав) – це близько 1,2 млрд осіб (і 50% світового ВВП). А той же Глобальний Південь, який намагається дотримуватися нейтралітету в російсько-українській війні, це приблизно 4 млрд людей — і плюс-мінус половина світового ВВП.

На думку Олега Старікова, якщо до кінця цього року — початку наступного, після низки найважливіших виборів (у РФ, США, Європі), не буде проведено світовий конгрес типу Гельсінкі 2.0, пов’язаний з укладанням нових правил світоустрою, то ймовірність настання гарячої фази Третьої світової війни буде дуже велика. І комітет вчених-ядерників, які ведуть проєкт Годинник Судного дня, переведе стрілки з 90 секунд до його початку на 60 секунд.

"Підкреслюю — лише великий світовий форум, із залученням усіх глобальних гравців та максимально широкого кола інших країн, здатний зупинити перехід Третьої світової війни (вона вже ведеться в дипломатичній, інформаційній, кібернетичній, технологічній, торговій сферах) — у гарячу стадію. Спершу в космос, потім на сушу, воду тощо. На жаль, зараз ми реально на межі гарячої фази Третьої світової", — констатує експерт.

Все вирішить результат російсько-української війни

Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі впевнений, що Третя світова вже фактично розпочалася. І кількість конфліктів, що збільшується, — тому свідчення. Просто ця війна відбувається в іншому форматі, ніж попередні світові.

"Це — не ядерний Армагеддон, який очікувався в період холодної війни (до речі, деякі саме її вважають Третьою світовою). У ті роки протистояння західного та радянського блоків проходило на території третіх країн. Зараз ми бачимо подібний формат. Поки що він має контрольований характер. І багато чого вирішуватиметься в Україні — на сьогодні найгарячішій точці у світі", — прогнозує політолог.

Він акцентує, що зараз світові гравці, що конкурують, придивляються до того, як поведеться поки що єдина наддержава — США.

"Але вже набирає сили протистояння по лінії демократії — автократії. З одного боку опинився демократичний світ (США, Канада, Європа, їхні союзники), з другого — авторитарні та тоталітарні режими Китаю, РФ, Ірану, Північної Кореї тощо. Всі ці сторони так чи інакше залучені і в російсько-українську війну, — підкреслює Максим Ялі. — Нас підтримує демократичний світ, Росію — ті ж Іран і КНДР (найбільші постачальники боєприпасів для країни-агресорки), Китай (найбільший покупець російських нафти та газу, що у рази наростив товарообіг з РФ)".

Експерт попереджає — якщо Росія переможе, досягне своєї мети в Україні, це розв’яже руки іншим гравцям. І чинний міжнародний порядок (де є хай і не особливо ефективні, але хоч якісь системи стримувань та противаг) буде остаточно зруйновано.

"Ризики вкрай великі. На початку 2024-го напруженість вже наростає, — зазначає політолог. — Це пов’язано, зокрема, з низкою виборів. США йдуть у виборчу кампанію, у внутрішню повістку. Як наслідок — тяганина з допомогою Україні".

Максим Ялі наголошує, що і РФ робить ставку на 2024-й. Вона в рази збільшила військовий бюджет. Вперше з часів розвалу СРСР витрати на оборону перевищують соціальні.

"Китай уважно спостерігає за тим, що відбувається. І незручні для нього результати президентських виборів на Тайвані збільшили ризики військового протистояння між КНР і США за острів. Це — наступна можлива гаряча точка, де два ключові геополітичні гравці можуть зіткнутися у прямому військовому протистоянні, — вважає експерт. — Прогнози різних медіа, сценарії військових навчань НАТО розглядають можливу військову агресію РФ проти держав — членів Альянсу… Про можливість нападу РФ на країни Балтії чи Польщу відкрито говорять політики цих країн, і від того, як закінчиться російсько-українська війна, багато в чому залежить, чи перейде Третя світова з низки локальних (іноді гібридних) конфліктів — у глобальний".

Війна в Україні – перша кістка в ефекті доміно

Політолог та конфліктолог Богдан Петренко зазначає, що до повномасштабного вторгнення Росії в Україну у світі існувало розуміння, що система стримувань та противаг відносно дієва. Але Кремль відкрив "скриньку Пандори", коли шляхом насильства вирішив досягти своїх цілей, акцентує він.

"Відсутність міжнародних — реальних і швидких — дій, які б дозволили обмежити Москву в її устремліннях, сформувала у низки правителів уявлення, що так — можна. Що можна у ХХІ столітті варварським військовим шляхом відстоювати свої інтереси без ризику реально жорстких покарань", — пояснює конфліктолог.

За його словами, багато в чому саме Росія стимулює конфлікти по всьому світу, щоб її вторгнення в Україну відходило на другий план на порядку денному світової спільноти. Щоб РФ не сприймалася як головний негативний персонаж у світі. А відповідно — щоб знизився санкційний тиск на неї, бо уряди інших країн перемикатимуть свою увагу на інформаційно актуальніші конфлікти, аналізує кремлівську логіку Богдан Петренко.

"Так чи інакше Росія розгойдує світовий маятник — і він може увійти в стан Третьої світової війни. Для країни, де мілітаризм є основою національної ідентичності, це нормальне явище", — вважає експерт.

Ми, зазначає Богдан Петренко, маємо розуміти: чим довше триватиме війна в Україні, тим більше вона стимулюватиме інші конфлікти у світі.

"Щобільше, якщо Москві вдасться досягти таким шляхом реальних цілей, а світовий тиск на Кремль знизиться, це стане сигналом для інших, — попереджає експерт. — Сигналом, що світова система стримувань не діє зовсім. Це ефект доміно, де війна в Україні грає роль першої кістки. І якщо нам вдасться зупинити Росію тут, це знизить ризики того, що світ перейде у фазу Третьої світової війни".