Стало відомо, хто вигадав скандальну норму про долю сперми загиблих військових: автор правки вже "увімкнув задню"

У мережі вкотре підіймають болючу тему — можливість мати нащадків пораненим та загиблим військовим. Торік Верховна Рада ухвалила закон, що дозволяє українським родинам безоплатно зберігати свої репродуктивні клітини в кріобанках за державний кошт. Однак, у другому читанні до закону внесли поправку: заборону використовувати біоматеріал після смерті військовослужбовця. Наявність цієї правки викликали широкий резонанс в соцмережах, оскільки в березні 2024 року такий біоматеріал може підлягати утилізації.

Сперму загиблих воїнів планують викинути

Наразі сенс кріоконсервації біоматеріалу полягає в його можливому застосуванні, якщо чоловік отримує травми несумісні з природним зачаттям. Однак, якщо чоловік гине, то його партнерка втрачає право на використання замороженого матеріалу та відповідно запліднення. Про одну з таких історій на своїй Facebook-сторінці розповіла медична адвокатка Олена Бабич.

За її словами, пара військовослужбовця мріяла мати дітей, тож кріоконсервувала сперму чоловіка перед тим, як він вирушив на фронт. Подружжя оформило всі необхідні документи – договір, довіреність на дружину, заяву щодо використання сперми для народження дитини. Та, на жаль, чоловік загинув. А тепер його дружина не зможе використати ці матеріали та відповідно народити дитину.

— От як пояснити вбитій горем жінці, яка буквально пару місяців назад оформлювала з чоловіком документи, щоб народити дитину, що поки її чоловік боронив державу і загинув, наші законотворці буквально позбавили його права бути батьком після своєї смерті?! — йдеться в повідомленні адвокатки.

Вона зазначила, що не може зрозуміти мотиви прийняття цієї жорстокої та безглуздої заборони.

Зазначимо, що закон про біологічне батьківство (материнство) разом з поправками набуває чинності 22 березня 2024 року. Це має зобов'язати клініки утилізувати сперму загиблих воїнів. В той самий час МОЗ пообіцяло усунути це законодавче непорозуміння у найкоротші терміни.

Що каже авторка законопроєкту?

Авторка законопроєкту про біологічне батьківство (материнство), депутатка від партії "Слуга народу" Оксана Дмитрієва відреагувала на численні публікації щодо обов'язкової утилізації таких клітин у разі загибелі військового. Вона зазначила, що текст, який подавався до першого читання, не містив норми про утилізацію.

— Я проти таких норм. Моя позиція: репродуктивні клітини – це власність того, хто їх зберігає. І саме ця людина повинна вирішувати, що з ними робити в разі смерті: утилізувати, передати другому з подружжя, чи навіть віддати до загального банку, — переконує Оксана Дмитрієва

За її словами, поправка до другого читання про утилізацію була подана не нею, і вона була проти її прийняття.

— Чому в автора правки виникла така ідея – краще запитати у нього.

Проте зараз хочу трохи заспокоїти дружин наших захисників: підзаконні акти, механізми, процедури ще не розроблено, програма поки не розпочала роботу. А паралельно я подаю окремий законопроєкт (він уже готовий), який відмінить цю антилюдську норму, — написала Оксана Дмитрієва.

Таємнича поправка

Автор тієї самої поправки, Голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький після суспільного резонансу раптово заявив, що він сам проти такої норми.

— Сьогодні у соцмережах та у ЗМІ поширились повідомлення про те, що жінкам заборонили використовувати для запліднення заморожений біоматеріал їхніх загиблих чоловіків. Ми вважаємо таку ситуацію неправильною і несправедливою стосовно наших Героїв і памʼяті про них, — написав депутат у своєму дописі.

Михайло Радуцький абсолютно непослідовний у своїй позиції. Однак переконує, що до березня 2024 року всі бюрократичні перепони мають бути зняті. А до законодавства внесуть зміни, які дозволять сім'ям загиблих воїнів розпоряджатися біоматеріалом.

Пізніше депутат додав, що внесення відповідних правок мало виключно процесуальний характер, аби уникнути суперечності закону зі статтею 248 Цивільного кодексу, яка передбачає припинення представництва за довіреності після смерті довірителя. А прийнятий законопроєкт 3496-IX стосується виключно військовослужбовців, які внаслідок травми втратили можливість мати дітей, а не загиблих воїнів.

Як розповідав "Телеграф" раніше, в Україні не вперше ледь не зриваються запліднення через недосконалість закону. Тому питання, як допрацювати цей законопроєкт є нагальним. Це вже давно слід було винести на дискусію та врегулювати на законодавчому рівні всі технічні та юридичні питання.