Поліглот і піаніст, грибник і фанат Opel: що ще ви не знали про Степана Бандеру

Агресивна війна Росії проти України не заглушила інтерес українців до історії своєї країни та видатних постатей, а й підсилила цей інтерес. Водночас популярність у суспільстві деяких діячів минулих періодів помітно зросла. Однією з таких постатей стала Степан Бандера, день народження якого відзначають 1 січня.

Стрімке зростання популярності Бандери цього року підтвердили і соціологи КМІС. Згідно з їхнім дослідженням, після повномасштабного вторгнення РФ кількість українців, які оцінюють постать Степана Андрійовича позитивно, зросла стрибкоподібно і сягнула 83%. Що фактично підняло провідника ОУН на рівень інших видатних борців за незалежність України — Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Михайла Грушевського.

"Телеграф" зібрав низку цікавих і маловідомих фактів про Бандеру, що можуть заповнити певні прогалини з біографії провідника ОУН, постать якого стала дещо міфологізованою і символічною вже у наші часи.

10 цікавих фактів про Бандеру:

1. Є версії, що прізвище Бандера походить від слова "бандит" або від назви молдавського міста Бендери, проте деякі експерти вважають, що вони неправильні. Так, є іспанське слово "бандера", італійське "банд'єра" та португальське "бандейра", які всі перекладаються однаково і означають, — "прапор". Тому деякі дослідники вважають, що прізвище Бандера прийшло в Україну з Європи як запозичення з романських мов.

2. Зріст Бандери становив 159 сантиметрів (для порівняння: нинішній середній зріст чоловік-українців сягає 175 см, президента Володимира Зеленського — 170, а лідера США Джо Байдена — 183), однак це не заважало лідеру націоналістичного руху добре грати у баскетбол.

3. Бандера з дитинства дотримувався здорового способу життя: не палив, не вживав алкоголь, а займався різними видами спорту — бігом, плаванням, їздив на лижах. Любив також грати в шахи. Був прихильником музичного мистецтва – сам співав у хорі, вмів грати на мандоліні, гітарі і навіть фортепіано.

4. Попри те, що провідник ОУН ніколи не ходив до школи і мав незакінчену вищу освіту, він добре знав аж шість мов. Відтак Бандера читав класику світової літератури та спогади політичних діячів в оригіналі. Мав добру пам'ять. За свідченнями деяких соратників, під час дискусій рясно цитував Святе Письмо, висловлювання відомих філософів чи вірші українських поетів.

5. Перший пам'ятник Бандері встановили ще до офіційного розпаду Радянського Союзу. Постамент натхненнику національно-визвольної боротьби ОУН і УПА відкрили в Коломиї на Франківщині 18 серпня 1991-го, напередодні 750-річчя міста.

Загалом в Україні з 1990-х років встановили близько 40 пам'ятників і погрудь політику і борцю за незалежність. У Києві замість пам'ятника 2021 р. на Куренівці встановили лише пам'ятний знак на честь Бандери.

2013-го з'явилось погруддя Бандери навіть в США: на території літнього табору Спілки української молоді "Бескид" у штаті Вісконсин діаспоряни відновили пам’ятник на честь проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 р. Окрім провідника ОУН монумент облаштований погруддями інших видатних борців за незалежність першої половини XX століття – Симона Петлюри, Євгена Коновальця та Романа Шухевича.

6. Під час судового засідання над Бандерою 1934 року сталася кумедна ситуація. Коли Бандеру заводили в судову залу, українські адвокати та громадськість на знак того, що це – лідер українських націоналістів, вітали його стоячи. Польські судді, які не бачили, хто входить, подумали, що це хтось із високих польських чиновників і теж встали зі своїх стільців.

7. Улюблений автомобіль Бандери – Opel Kapitan. По завершенні Другої світової війни, перебуваючи в Західній Німеччині, Степан Андрійович доволі часто відпускав водія й охоронців і сам їхав в цій автівці. Саме на цій машині він і приїхав до свого будинку в останній день життя.

8. Перед убивством у Мюнхені Степана Бандери загалом було ще вісім спроб знищити його різними способами і з допомогою інших агентів-кілерів. Здебільшого ці спроби зривалися, завдяки діяльності служби безпеки ОУН за кордоном. Коли охоронці Бандери або служба безпеки зуміли вчасно виявляти цих підісланих вбивць.

9. Провідник ОУН цікавився технічними науками, зокрема, захоплювався хімією. Мав фотоапарат, сам проявляв плівку і друкував знімки. Власну фотолабораторію облаштував в центральному офісі Закордонних частин ОУН у Мюнхені.

10. Любив природу, мандри і був добре обізнаним у грибах. Також, за свідченнями соратників, непогано готував.

Про популярність і міфи про Бандеру

Як зазначив у коментарі "Телеграфу" народний депутат з фракції "Слуга народу" Максим Бужанський, сьогодні українське суспільство сприймає Бандеру здебільшого як певний символ у контексті боротьби з Росією, а не в історичному сенсі. Тому можна сказати, що постать провідника ОУН у свідомості людей дещо міфологізована.

"Я б сказав, що зараз мова йде не про реального історичного персонажа, а про певний символ, який частина українського суспільства (велика частина) використовує в першу чергу в антиросійській пропаганді. Ми зараз перебуваємо у такому історичному періоді, коли ми і не можемо нічого правильно оцінювати і не займаємося цим. Ми ведемо війну, а це не найбільш зручний чи вдалий час для оцінок. У нас зараз нема можливості для цього. Не тому, що ми чогось боїмося, а через те, що ми просто зосереджені на других питаннях. І це не той час, коли у нас йде академічна чи філософська, або історична (чи якась інша) дискусія", — підкреслив парламентар.

Своєю чергою нардеп з фракції "Європейська Солідарність", ексголова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначив "Телеграфу", що у більшій мірі міфологізація Бандери з відомих причин відбулася у радянський період і тривала в сучасній РФ, а наслідки цієї антибандерівської кампанії досі спостерігаються як на Заході, так і в Україні.

"Є, звісно, і певні позитивні міфи про Бандеру серед українців. Наприклад, дехто впевнений, що саме Бандера створював і командував УПА. Звичайно, є якийсь популярний погляд на Бандеру як такого бронзового пам'ятника, який весь час був тільки героєм і не робив жодних помилок. Тобто, міфи існують", — пояснив він, додавши, що війна РФ проти України створила можливості для українського суспільства краще зрозуміти, ким все ж таки насправді був Бандера.

Як повідомлялось, нещодавно лідер націоналістичного руху Степан Бандера "підтвердив" свій аккаунт у соцмережі Twitter та отримав "синю пташку", що спровокувало чергову істерику за поребриком.

Також "Телеграф" писав, що Бандера казав про терор Росії проти України.