Україна та рф продовжують вести переговори: ЗМІ назвали три основні теми

Читать на русском
Автор
7140
Обмін полоненими Новина оновлена 26 жовтня 2023, 12:05
Обмін полоненими. Фото t.me/ermaka2022

Офіційні переговори між Україною та рф припинились ще у березні 2022 року

Попри продовження кровопролитних боїв Україна та росія продовжують вести переговори. Вони стосуються деяких гуманітарних питань.

Як пише The Washington Post, сторони ведуть перемовини щодо обміну військовополоненими та тілами загиблих солдатів, проходу суден з портів Чорного моря України, а також повернення українських дітей з рф. За даними видання, у деяких випадках москва та Київ використовують посередників, зокрема Туреччину, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівську Аравію, Ватикан і Міжнародний комітет Червоного Хреста.

Водночас WP зазначає, що більша частина воєнного обміну здійснюється безпосередньо окремими представниками, у тому числі під час жорстких і неприємних особистих зустрічей на українсько-російському кордоні та в Стамбулі, а також телефонних дзвінків. При цьому жодна зі сторін не хоче афішувати існування цих каналів зв'язку.

"Це дуже, дуже емоційно складно. Вони – вороги, але якщо говорити про переговорний процес, то цей конфлікт інтересів потрібно подолати. Ми розуміємо, що б не сталося, які б у нас зараз не були стосунки, ми як українці зацікавлені в поверненні наших захисників і якщо ми відкидаємо всі канали зв’язку, ми цього зробити не зможемо", — заявив співробітник української військової розвідки Дмитро Усов, що очолює координаційний центр, який спостерігає за переговорами про обмін полоненими.

Видання зазначає, що залучення до переговорів посередників розглядається як запасний варіант. "Якщо ми зможемо самі, то ми це вирішимо", – сказав радник президента України Михайло Подоляк.

WP нагадує, що у березні 2022 року серія офіційних мирних переговорів між Україною та рф провалилася. Натомість сторони почали контакти щодо взаємного обміну військовополоненими.

З російської сторони переговори про обмін військовополоненими веде координаційний центр при міноборони рф, до складу якого також входить ФСБ. Окремі російські політики та бойові формування, як-от група найманців Вагнера та Ахмат, контрольовані лідером Чечні рамзаном кадировим, також лобіювали звільнення конкретних ув’язнених, сказав Усов.

Женевські конвенції передбачають обмін військовополоненими після закінчення бойових дій. Але Усов сказав, що Україна прагне повернути своїх полонених військових якнайшвидше, оскільки їх піддають систематичним тортурам, що було задокументовано ООН. При цьому жодна зі сторін не розголошує, скільки солдатів потрапило в полон.

Обмін військовополоненими, а також обміни тілами загиблих солдатів відбуваються переважно на північному сході України в Сумській області, єдиній ділянці українсько-російського кордону, куди російські війська не намагаються активно просуватися. Тим не менш, обстріли відбуваються щодня, і зазвичай під час будь-яких перемовин оголошується припинення вогню.

Як повідомив казав український чиновник Олег Котенко, який до вересня контролював перевезення та пошуки зниклих безвісти, приблизно двічі на місяць фургони-рефрижератори, наповнені тілами, везуть до кордону російські та українські працівники екстрених служб, які вивантажують і перевантажують мертвих.

За його словами, експерти Міжнародного комітету Червоного Хреста перевіряють документацію, а за цим спостерігають співробітники російських і українських спецслужб. "Час, місце і кількість тіл узгоджується з російською стороною", — сказав Котенко, підкресливши, що лінія зв'язку була ініційована МКЧХ влітку 2022 року.

Ще одним посередником є Ватикан. Україна через Католицьку Церкву лобіює повернення всіх некомбатантів, включаючи кухарів, медиків та інших військових, які не воюють. Відповідно до Женевських конвенцій, некомбатантів не можна брати в полон. Також повідомляється, що з березня групи дітей почали повертатись з рф в Україну на напіврегулярній основі.

Нагадаємо, після втручання Катару як посередника Україні вдалося звільнити чотирьох депортованих українських дітей віком від 2 до 17 років та повернути їх до родин. Після того, як росію вдалося переконати віддати дітей, вони пройшли через посольство Катару в москві та поїхали додому різними маршрутами.