Дипломатія та гармати: генерал розповів, як Україні готуватися до переговорів

У серпень-2023 Україна входить під розмови, що посилилися, про переговори. Посприяти їм буквально благав африканських лідерів диктатор володимир путін під час недавнього саміту росія-Африка. Своєю чергою, Київ на початку серпня має намір розпочати переговори зі США щодо гарантій безпеки. Тема більш ніж актуальна з огляду на те, що росія продовжує тероризувати Україну ракетними ударами.

Про перспективи переговорів та важливі паралельні процеси "Телеграфу" розповів ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан.

– Хоч би що ми казали, путіну вдалося розбудити монстра російсько-імперського націонал-шовінізму. І значна частина росіян все ще підтримує його, хоча не надто готова вмирати за нього. Але у російських елітах (військовій, політичній, гуманітарній) вже відбуваються певні процеси. Там задумалися, що буде далі навіть не так з росією, як із ними. Втім, із внутрішніми проблемами кремль поки що справляється. А от на зовнішньому фронті – суцільні провали, – констатує генерал Богдан.

За його словами, важко зрозуміти, на кого розрахована путінська "аргументація" у стилі: невдовзі після початку агресії його нібито попросили не займати Київ, відійти від столиці України під приводом того, що сторони вийшли на мирні переговори, буде якесь врегулювання тощо.

- Так, путіна та його окупаційну армію "попросили" відійти. Але це зробили українські Збройні Сили. Які продовжують подібним чином (військовими методами) "вмовляти" росіян залишати захоплені ними території. Створюючи цим дуже несприятливі умови для путінського режиму, зокрема в глобальному вимірі, – наголошує Василь Богдан.

На думку генерала, фактично весь світ уже зрозумів (і недавній саміт росія-Африка це наочно продемонстрував), що путін – "здувся", на нього вже не можна розраховувати.

- Мало хто сумнівається, особливо на тлі обстрілів, що тривають, українських міст, що всі путінські розмови про "жести доброї волі" в минулому і готовність до переговорів у сьогоденні — це брехня! Як брехня і те, що рф нібито воює в Україні з усім блоком НАТО. Це – відомі пропагандистські наративи, які країна-агресорка періодично намагається повернути до міжнародного інформаційного простору. Де ця маячня практично ніким не сприймається. За винятком відвертих російських васалів (типу Білорусі та Еритреї), таких самих диктаторських режимів (Іран, Північна Корея), а також персонажів на кшталт угорського прем’єра Орбана.

Слова керівництва кремля постійно розходяться зі справами. І це лише підтверджує справедливість висловлювання "залізного канцлера" Отто фон Бісмарка, що угоди з росією не стоять навіть паперу, на якому вони підписані. Як не можна було в минулому довіряти росії, так не можна і тепер. Ну а майбутнього у неї, сподіваємось, не буде, – зазначає експерт.

Василь Богдан нагадує, що Україна займає принципову позицію, згідно з якою:

• мирні переговори можливі лише за умови виведення російських військ з усіх наших тимчасово окупованих територій;
• військових злочинців з російської недоармії, а також військової та політичної верхівки покарають;
• з боку рф будуть надані компенсації за ті збитки, які країна-агресорка завдала Україні.

– Ця позиція, – наголошує експерт, – закладена в українську формулу миру, яку підтримали країни НАТО, Європейський союз, певною мірою і Африканський союз, а також значна частина країн Близького Сходу. Що дає нам підстави твердо стояти на своїй позиції – і продовжувати активну політико-дипломатичну роботу у цьому напрямі. Паралельно спонукаючи наших партнерів до передачі Україні зброї, боєприпасів, військової техніки, амуніції, інших засобів для більш рішучого ефективного витіснення ворога з нашої території.

Генерал упевнений, що слід відкинути оманливі теорії, як у того ж радника президента США з питань нацбезпеки Саллівана — щодо управління ризиками ескалації.

– Вже зрозуміло, що путін такий підхід Заходу використовує виключно у своїх інтересах. І шантажує саме ескалацією, бачачи побоювання Заходу з цього приводу. А росія розуміє лише мову сили, – наголошує Василь Богдан. – І лише фактор сили може зупинити агресора. Якщо не робити цього, рф продовжить шантаж ядерною зброєю з нібито розміщенням її в Білорусі. Продовжить ескалувати ситуацію в районі Запорізької АЕС. Грати вагнерівцями на кордоні Білорусі з Польщею та Литвою. Це все – спроби налякати Захід, сподіваючись, що той, як мінімум, послабить підтримку України.

Тим часом, продовжує експерт, попри певні внутрішньополітичні процеси у тих же США в очікуванні намічених на 2024 рік президентських виборів, і республіканці, і демократи займають тверду позицію підтримки України стільки, скільки буде потрібно.

– Щобільше, сенатори та конгресмени закликають Байдена надати Україні винищувачі F-16 та далекобійні ракети ATACMS. Аналогічні процеси проглядаються і у ФРН, яка також має далекобійні ракети типу TAURUS T. Нам конче необхідно більше систем ППО/ПРО, щоб закрити українське небо від терористичних ракетних ударів з боку путінського режиму. Також створити всі умови, щоб запрацював морський зерновий коридор, щоб українські партнери в ЄС не вставляти палиці в колеса нашій агропродукції, яка йтиме сухопутними маршрутами. У нас багато фронтів, окрім власне військового. І на всіх ми повинні перемагати! – упевнений генерал. — До речі, те, що США нещодавно передали Міжнародному кримінальному суду в Гаазі юридичні докази воєнних злочинів рф в Україні — важливий крок. Який свідчить про зростання нашої підтримки, про наближення кінця путіна та його режиму.