Переговори України та росії рано чи пізно розпочнуться: перед Заходом постане питання

У той час, коли представники Офісу президента України відкидають будь-які компроміси з росією задля зупинення війни, пояснюючи, що вони призведуть до знищення нашої країни та повільної втрати державності, а сам Зеленський пояснює африканським ЗМІ, чому не сяде з путіним за стіл переговорів, різноманітні миротворчі ініціативи продовжують продовжувати. Вже були китайські, африканські, ватиканські, бразильські та інші пропозиції. А нещодавно стало відомо, що Індія має намір разом із Францією розробити свій мирний план щодо врегулювання російсько-української війни.

Те, наскільки можливими будуть ті чи інші переговори до кінця року, залежить від того, наскільки успішною буде Україна на фронті.

За великим рахунком, поки що нічого щодо наших партнерів не змінюється. Вони очікують на результат на полі бою. Якщо ми покажемо цей результат, буде проводитись аналіз. Що вигідніше (дешевше) – затяжна війна, готовність до якої демонструє росія, або збільшення допомоги Україні, щоб війни закінчилася швидше. Як варіант – примус Києва до переговорів із москвою.

І ті чи інші миротворчі плани, ініціативи з’являтимуться регулярно. Таким чином, різні держави намагаються позначити свою майбутню участь у глобальному переговорному процесі. Адже йдеться не лише про Україну після цієї війни, а й про глобальну безпеку після цього – на найближчі роки.

Є китайська позиція, яку підтримують Бразилія та частина країн Африки. Нещодавно стало відомо, що Індія та Франція хочуть запропонувати щось своє. Слід розуміти, що Індія має свої геополітичні амбіції – і цілком логічно було очікувати на відповідні плани від неї. Як партнер Індія залучила Францію. Остання, хоч і входить до країн умовного колективного Заходу, які підтримують Україну, але хоче мати й окремий голос.

Давайте просто змоделюємо ситуацію.

Жовтень-2023. Фронт фактично там, де й зараз. Плюс-мінус 10 км. І перспектива війни ще приблизно кілька років.

При тому, що під час війни українська економіка, українська армія існує за допомогою закордонних партнерів.

І перед Заходом постає дилема. Або далі передавати Україні гроші своїх платників податків, або подумати про те, як заморозити конфлікт. Рано чи пізно такі розмови розпочнуться. Рано чи пізно – почнуться переговори. Війни завжди закінчуються або капітуляцією однієї зі сторін (що переговорами назвати складно), або геноцидом (коли навіть капітуляцію підписувати нікому), або переговорами.

У нашому випадку Україна точно не має ні сил, ні бажання окупувати росію. Питання геноциду ми не розглядаємо, бо таким шляхом сучасна, цивілізована держава не піде.

Відповідно – на якомусь етапі розпочнуться мирні переговори. Для нас важливо і вигідно, щоб вони починалися, коли ми контролюємо або всю свою територію, або її основну частину в межах 1991 року.

Для росії, відповідно, вигідна інша ситуація.

І ми повертаємось на початок – все покаже ситуація на фронті.