Перемігши росіян, доведеться боротися за українців: що буде з населенням України після війни

Читать на русском
Автор
6580
Україна стрімко втрачає своїх громадян Новина оновлена 24 квітня 2024, 20:02
Україна стрімко втрачає своїх громадян. Фото shutterstock.com

Демографічна криза Україні триває вже понад 30 років

З початку 90-х років кількість населення України поступово зменшувалася. За 30 років спад становив близько 10 млн громадян. Однією з причин стала зміна репродуктивної поведінки — українці все рідше наважуються на народження другої і третьої дитини. Крім того, після впровадження безвізового режиму з державами ЄС країна втратила ще кілька мільйонів громадян через трудову міграцію. Останнім і найболючішим ударом стала повномасштабна війна з рф. За минулий рік демографічна криза в Україні набула настільки катастрофічних масштабів, що сподіватися на відновлення довоєнної кількості населення не доведеться ще дуже довго.

"Телеграф" звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександра Гладуна, аби з'ясувати, якою може бути демографічна ситуація в Україні після завершення війни, і які шляхи подолання цієї кризи на державному рівні бачать науковці.

Трагічна статистика

За даними уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, менш ніж за рік до країн ЄС біженцями виїхали 14,5 млн українців. Крім того, на територію росії окупантами були депортовані від 200 до 700 тис. українських дітей.

Точну кількість жертв російської агресії серед цивільного населення можна буде визначити лише після повного завершення бойових дій та звільнення окупованих територій, проте вже зараз стає зрозуміло, що ця цифра буде шокуючою.

Так, за офіційними даними ООН, за 13 місяців війни в Україні загинули 8 тисяч цивільних. Проте ця статистика є вкрай неточною, адже лише в окупованому Маріуполі втрати можуть сягати 100 тисяч людей, пишуть "Букви". Скільки героїв Україна втратила на полі бою, також стане відомо тільки після нашої Перемоги над ворогом.

Варто зазначити, що прямі втрати населення України в результаті загибелі або міграції — лише верхівка айсбергу. У перспективі наслідки цих процесів зростатимуть як сніжний вал, катастрофічно впливаючи на рівень народжуваності.

Зокрема, за словами Олександра Гладуна, вже у 2021 році на 100 народжень в Україні припадало близько 260 смертей. Аби зупинити природне скорочення населення,100 жінок повинні народжувати 210-220 дітей, а після війни ця цифра повинна була б зрости до 300 (для порівняння – до війни показник становив 140-150 дітей на 100 жінок). Проте для українського суспільства такий план по народжуваності є майже нереальним, зазначає науковець.

"Під час війни завжди відбувається суттєве зниження рівня народжуваності. Причин для цього безліч: стрес, невпевненість у завтрашньому дні, зниження доходів. Крім того, поки чоловіки на фронті, жінки виїжджають за кордон або ж переїздять у більш безпечний регіон – сім'ї розриваються. Навіть приїжджаючи у відрядження чи відпустку додому, навряд чи військовий наважиться на розширення сім'ї. Всі чекають кращих часів, хоча б відносної стабільності та визначенності. Деякі громадяни елементарно не знають, де вони будуть жити, адже їхнє житло зруйноване", — пояснює демограф.

Після завершення війни може відбутися незначне підвищення рівня народжуваності, адже ті, хто відкладав це рішення, зможуть його реалізувати. Втім, розраховувати на повоєнний бебі-бум в Україні не доводиться.

За словами науковця, на фоні низької народжуваності в Україні спостерігається постарішання населення, що посилює навантаження на пенсійний фонд. Солідарна система не здатна працювати автономно – для її підтримки з бюджету постійно вливаються кошти, в результаті доводиться підвищувати пенсійний вік.

Ще одна причина зменшення кількості населення – високий рівень передчасної смертності. Третина українців помирають до 65 років, більшість з них — чоловіки. До цього призводить комплекс чинників – нездоровий спосіб життя, вплив екології, низький рівень медицини.

"Також слід бути готовими до того, що країни Європи будуть стимулювати наших біженців залишатися у них й після завершення війни. Уряди ЄС настільки у цьому зацікавлені, що ладні змінювати законодавство для спрощення процесу працевлаштування наших громадян та легалізувати мігрантів, які приїхали ще на початку 90-х років. Українці — це кваліфіковані робочі, знайомі з європейським менталітетом та культурою. Інтегрувати їх у це суспільство набагато легше, ніж громадян африканських чи азійських країн. Існує велика вірогідність того, що значна частина українських біженців не повернуться на батьківщину після завершення війни", — каже Олександр Гладун.

Боротьба за українців буде складною

Повномасштабна війна з росією суттєво погіршила й без того плачевну демографічну ситуацію в Україні. За рік бойових дій криза набула таких масштабів, що про перспективи збільшення чисельності населення мова йти вже не може. Наразі головною задачею для уряду повинна стати стабілізація наявних тенденцій на прийнятному рівні.

За словами демографа, одним з ключових інструментів для цього є міграційна політика. Раніше за рахунок іноземних громадян Україна щорічно додатково отримувала 20-30 тисяч населення, але це не компенсувало втрати на рівні сотень тисяч померлих та мігрувавших громадян.

"В цілому, Україна приваблива для мігрантів держава, проте головним аспектом у цьому питанні є економічні показники. Нам потрібно підвищувати рівень заробітної плати, щоб бути конкурентоспроможними на тлі тих країн, з яких до нас будуть приїжджати", — каже демограф.

Ще одним шляхом для подолання демографічної кризи є стимулювання рівня народжуваності. Та, попри очевидність цього плану, його реалізація потребуватиме виділення дійсно великих коштів з бюджету та перегляду державної політики з підтримки молодих сімей.

За словами Олександра Гладуна, в українських реаліях виплати грошової допомоги батькам є не стимулюванням до розширення сім'ї, а фінансовою допомогою, яка знижує ризики опинитися за межею бідності після народження дитини.

"Зміна репродуктивної поведінки неможлива без врахування матеріального чинника. Щоб українці більш рішуче підходили до питання народження дітей, у них повинно бути своє житло, або хоча б достатній рівень зрплатні, щоб бути впевненими у своїй можливості винаймати комфортне житло на довготривалий термін. Також важливий момент — це соціальна інфраструктура: ясла та садочки, місця в яких не потрібно чекати по декілька років", — зазначає науковець.

За словами Олександра Гладуна, чисельність населення — важлива складова для ваги держави у світі та економічного розвитку країни. Аби зупинити катастрофічні для української демографії процеси, уряду доведеться плідно працювати над розвитком територій, релокацією бізнесу, створенням робочих місць та вирішенням проблем з житлом для населення. Після війни держава опиниться перед складними викликами, які доведеться прийняти, інакше Україна буде втрачати своїх громадян і надалі.