Полювання на дрони: як, де і чим можна збивати іранський "мопед", що летить

У понеділок, 17 жовтня, Київ був масово атакований іранськими дронами, які росіяни переназвали з Shahed-136 у "Герань-2" та активно використовують для ударів по Україні. Один із ворожих безпілотників на підльоті до цілі був збитий з автоматів та пістолетів патрульними поліцейськими, бійцем територіальної оборони (ТрО), оперативником карного розшуку та спецпризнаценцем.

І хоч радник голови МВС Антон Геращенко подав це як велику перемогу та героїзм, міністр внутрішніх справ Денис Монастирський наголосив, що у разі спроб збити дрон у місті може бути більше загиблих від стрілянини. У поліції наполягають, що робити це краще за межами міста, а в силах ППО обіцяють опублікувати інструкцію, як і з чого варто намагатися збити іранський "мопед", що летить.

Тим часом "Телеграф" поспілкувався з експертами щодо того, наскільки ефективне таке полювання на дрони та що з цього приводу говорить українське законодавство.

На атаки армії дронів потрібна системна відповідь

Голова наглядової ради ВГО "Українська асоціація власників зброї" Георгій Учайкін пояснює:

"Ми зіткнулися з системною проблемою, що виникла протягом останніх кількох тижнів. І тема полювання на дрони може стати мейнстримом нашої боротьби з російською агресією на найближчі півроку-рік. Суто теоретично, спираючись на Закон про основи національного опору та забезпечення участі цивільних осіб у захисті України, такі люди можуть вести вогонь по дронах. Але питання – у ефективності таких дій. Вразити таку ціль, яка рухається на певній швидкості та висоті, це вам не полювання на качок. Картеччю, дробом тут нічого не досягнеш”.

На думку експерта, потрібно готувати спеціалістів, які могли б вирішувати таке питання, використовуючи зброю певного калібру.

"Щоб вони стаціонарно чатували на такі дрони, — зазначає Георгій Учайкін. — Йдеться фактично про створення нової системи ППО, яка б боролася саме з цим явищем. А паралельно ще й намагалася б перехопити ракети. Але для цього слід створювати нові розрахунки, оснащені, наприклад, спареними кулеметами калібру 7,62 мм. Щоб вони стаціонарно стежили за небом, мали певні локації, а на озброєнні — ще й ПЗРК "Ігла" або "Стінгери", щоб збивати об’єкти, що йдуть вище, ті ж ракети... Ну гаразд, влучили сьогодні правоохоронці в дрони, випустивши по них близько півтори сотні набоїв, але питання не тільки в тому, щоб влучити, але і щоб знищити об’єкт у повітрі, бо, падаючи, він хоч і змінить траєкторію, але може впасти на людей і навіть вибухнути".

Тобто, наголошує експерт, важливо знищити заряд, що знаходиться у дроні, саме у повітрі. А для цього, за його словами, гарантовано потрібні бронебійні патрони.

"Звичайні мисливці у нас на таких відстанях не працюють. Ніхто ж качок не б’є з відстані 750 метрів, – пояснює Георгій Учайкін. – Крім того, складно розрахувати відстань до такої мішені, як дрон. Слід бачити, куди летять кулі. Тобто слід використовувати трасуючі, хоча б через певну відстань у стрічках, щоб бачити, куди йде черга, спрацьовувати на випередження, для цього треба готувати розрахунки, які боротимуться з навалою дронів. А просто, стоячи на балконі з рушницею, такий навал не стримати. До того ж питання – куди полетять кулі, які не потрапили в дрон. Вони ж не розчиняються в польоті? Вони ж кудись впадуть.

Отже, констатує експерт, проблему потрібно вирішувати системно, що реально на рівні ТрО.

"Цим могли б зайнятися добровольчі формування територіальних громад — за умови належного ставлення до цієї проблеми і відповідного фінансування, — вважає Георгій Учайкін. — Все, що відбувається, дуже серйозно. Проти нас фактично кинута москітна армія, яка завдає дуже болючих ударів. І нам потрібно давати належну відповідь на цей виклик. Тому вважаю важливим колегіальне рішення командування ППО та представників ТрО. Щоб було створено відповідні розрахунки, на професійному рівні, які ефективно протистоятимуть нашестю дронів".

Є правила, які ніхто не скасовував

Адвокат, кандидат юридичних наук Сергій Войченко впевнений: якщо всі використовуватимуть зброю безконтрольно, це лише додасть хаосу до нашої і так непростої ситуації.

"Є спеціальні підрозділи протиповітряної оборони, військові, тероборона. Саме вони мають право використовувати зброю. В Україні було ухвалено закон про забезпечення участі цивільних осіб у захисті країни. Там законодавці легалізували використання цивільним населенням власної зброї. Але виключно для відсічі російської військової агресії проти України, — підкреслює експерт. — Питання все одно залишається відкритим. Адже особи, які отримали зброю, повинні бути закріплені за підрозділами поліції або територіальної оборони. Вони можуть залучатися до виконання певних завдань із забезпечення, наприклад, правопорядку на вулицях тих чи інших населених пунктів. Їхні дані вносяться до інформаційного порталу Нацполіції України. І якщо такі особи перебувають у складі ТрО, то вони можуть використовувати дане озброєння".

Якщо ж, продовжує Сергій Войченко, у когось удома зберігається мисливська зброя (гладкоствольна або нарізна) і така людина вирішила (як на деяких фото, які зараз активно поширюються в мережі) полювати на ті ж дрони з вікна, то не можна забувати про законодавство. Те саме, що регулює зберігання мисливської зброї тощо.

"Є певні інструкції, які ніхто не скасовував, – наголошує експерт. – Є правила, які забороняють використання мисливської зброї в межах населеного пункту. Йдеться взагалі про те, що не можна використовувати таку зброю ближче, ніж за 200 метрів від житлових приміщень".