"Світла пам’ять родинним зв’язкам" – росіяни не вірять близьким з України про обстріл міст

Цікаве опитування про реакцію російських родичів українців на вторгнення в Україну путінських військ провів на своїй сторінці у Фейсбуці Ігор Котелянець — брат так званого "кримського диверсанта" — АТОвця та волонтера Євгена Панова з Енергодару. Нагадаємо: у серпні 2016 року Євгена Панова було схоплено окупантами в Криму та звинувачено російськими спецслужбами в намірах влаштувати на півострові низку диверсій, засуджено кримським судом у сфабрикованій справі до 8 років колонії суворого режиму та відправлено до колонії в Омськ. Звільнено з полону під час обміну утримуваними особами між Росією та Україною 7 вересня 2019 року.

" А ваші родичі з Росії теж просто мовчать, типу, нічого не відбувається? – звернувся до своїх друзів Ігор.

Відповіді не змусили на себе чекати.

Алла Островська: "Наші сказали, що Україна перша бомбанула по Ростову"

Olga Bezpalko: "Знайомих поінформувала – не вірять. На факти реагують дипломатично, мовляв, винні дві сторони. Мене мало не знудило. А ще фрази під копірку: "Навіщо ваш загравав, що піде в НАТО?" — бл*дь, у вас не запитали, куди нам йти?! "Нехай ваш йде і ми вас врятуємо" — йдіть нафіг. Я не просила мене рятувати! Кажу, покажіть мені звернення таких, як я? Мовчання…".

Nadiia Kovtan: "О, мені теж знайома втирала про дві сторони".

Севастопольська Хвиля: "Не просто мовчать, а кажуть, що ми зомбовані".

Valeriia Los: "Ох, вони всі, як під копірку, однакове кажуть".

Anna Vladykina: "Мої знайомі сьогодні писали, що у нас роздали в Києві десять тисяч автоматів якимось наркоманам, а фошизд зеля наказав стріляти по будинках Києва, щоб розігнати цих гопників. А військ тут тут немає. І ще, що у нас дика епідемія ковіда. Тому, думаю, що ті 4000 ( на сьогодні близько 9000 – Авт. ) вже 200-го лайна спишуть у раші на ковід".

Ігор Котелянець також згадує, що багато хто з рідні в РФ вибрали зручну для себе позицію "моя хата з краю". "Ще пишуть: "Ми люди маленькі, що ми зробимо?" Тотальні інфантили".

Nadiia Kovtan: "Чоловік сьогодні сказав: о, мінус сестра (не рідна, але родичка)".

Ольга Мусафірова: "Я їх (родичів у Росії) ліквідувала ще 2015-го. Щоб довго не мучити собою. Після кожної газетної статті спочатку про Майдан, потім про війну дзвонили".

Ірина Кучеренко: "Ні, вони кажуть, що таку пропаганду можуть знайти в інтернеті, все, що ми пишемо – це брехня… а тут оп і пролетіла крилата повз…".

Veronika Velch: "Пишуть, щоб ми трималися і боролися. Кажу: а ви чого не боретесь? Воюйте. Вони: "Все складно… нічого не виходить у нас. Ну як так… як військовий корабель".

Maria Tabakayeva: "Мої родичі з Росії спочатку сказали: "За що боролися, на те й напоролися". Потім щось їх клюнуло, може, якась правдива в очі капнула, і вони почали закидати нас дзвінками і повідомленнями. Ми їх вдало відбивали. Сестра одного разу "пропустила" — взяла трубку, розповіла поточний стан речей і почула: "Нафіг ти мені свою пропаганду розповідаєш? Я не просив! Просто хотів знати, як у вас справи і де ви. А Путіна я підтримую!".

Потім було, здається, п’яне повідомлення зі змістом "повертайся додому. Нічево не бійся, тато поряд. А твій чоловік — доброволець кінчений". А, й грошей надіслали. Я їх на фонди армії та біженців відправила. Коротше, тепер вони мовчать, бо сидять заблоковані. Але перед цим отримали моє однозначне їм послання – всі ви, родичі, і ваші співгромадяни відповідальні за дії країни, що сформувалася. Така в мене війна".

Vita Day: "Так, мовчать. Вони родом звідси чи батьки їх колись поїхали — і тиша… там радіація. Вони мутують там. Світла пам’ять "спорідненим зв’язкам". Амінь".

Ольга Чайко: "Мої пишуть і дзвонять щодня. Ненавидять Путіна. Але на вулиці з мітингами вийти бояться. Подружка з Єкатеринбургу, щоправда, вийшла. Вона декан якогось факультету тамтешнього університету. Має чотирьох дітей, з яких один – тяжко хворий – і не побоялася".

Катерина Гавріна: "Я зі своїми ще у 14-му обмінялася думками. Тоді й зрозуміла, що немає у мене родичів на росії. Тож сьогодні вже жодних розчарувань".

Ольга Морєва: "Йде п’ятий день війни. Мій рідний батько жодного разу не зателефонував. Москва. Горять вони у пеклі, брудні мутанти!".

Ігор Самокіш: "А мені кілька знайомих все-таки написало. Усі в шоці, цензура, виходять на мітинги, але страшно. Кидаю їм інфу і попросив шерити. Але більшість все ж таки — ніби зомбована. На чорне — кажуть біле. На війну — кохання. Все як за Орвеллом".

Леся Волошин: "Вчора розмовляла зі своїми родичами. Так вони кажуть, що ЛНР та ДНР попросили у Путіна допомоги. Ще кажуть, що по мирному населенню не стріляють. Жертв немає, а Зеленський вже давно втік".

Sasha Golub: "Мамі дзвонили, пропонували допомогу "споріднену без політики". Мама їх відправила туди, куди і російський корабель".

Тетяна Поліщук: "А наші заперечують, що це війна, бо вони прийшли звільняти. І жодні аргументи на них не діють".

Римма Лімешко: "Я позавчора і вчора намагалася роз’яснити своїм родичам, які живуть у різних регіонах Росії, ситуацію в нашій країні. Вони такого не бачать по ТБ, їм показують лише Донбас, тільки те, що Україна бомбить їх, що вони сидять у підвалах". Все. А до нас прийшли миротворці звільняти нас від націоналістів. А наші стріляють їм у спину".

Юлія Сергіївна Коломоєць: "Не родичка, але подруга в минулому. Але тепер я розумію, як за Гітлером мільйони йшли і в концентраційні табори "на роботу" влаштовувалися. Їм також розповіли, що євреї погані та треба світ урятувати від них".

Ольшевська Маргарита: "А наші споріднені тварюки з Донбасу щиро зраділи цим новинам: "Ви нас 8 років убиваєте, тепер спробуйте на собі, як це".

Юрій Білоус: "Мені ще сестра сказала: "Юрочко, у нас теж стріляють". У Білгороді у них "стріляють!".

Сьогодні мовчазна співучасть громадян РФ у злочині свого глави держави в соцмережах обговорює багато хто, не розуміючи, як чи не вся країна зі 144-мільйонним населенням бачить навколишню дійсність немов у казковому кривому дзеркалі. Вони геть-чисто відмовляються вірити своїм сестрам, братам, племінникам, дітям і сліпо вірять кремлівському кровавому диктатору.

Автора цих рядків тітонька — родом з України, яка багато десятиліть живе у благополучній Ризі (Латвія) і гордо зберігає російське громадянство, заспокоювала, що… бомбять військові аеродроми, але ж не цивільні.

І вимагала безперечних доказів того, що саме російські "мишобрати" розбомбили у центрі Мелітополя будівлю СБУ. Ні прикручені навиворіт номери авто із зазначенням 21-го регіону РФ — Чувашії її не переконали, ні покинута санітарна сумка з написом "Армія Росії".

Під серією знімків різної техніки, маркованої літерою Z, вона написала: "А чи не господарюють у вас у Мелітополі мародери, випущені з в’язниць? Дуже на них схоже". Ну а БМП, БТРи та танки, "Рисі", "Тигри", "Дозори" та "Гради" мародери, мабуть, купили в кіоску поруч із в’язницею на здачу від цигарок?

Alexandr Pysanets: "Мій двоюрідний брат живе в Пітері. Сьогодні спілкувався по вайберу. Він завжди був адекватною людиною. Їм по ТБ розповідають, що все вже закінчилося, залишилися невеликі осередки опору, де якісь добровольчі загони націків ще стріляють. Судячи з них TV, нас уже захопили або ми зустріли їх хлібом і сіллю. Після нашого спілкування він довго матюкався… Він жив у Запоріжжі і для нього Україна не порожній звук. Він шокований тим, що відбувається. ВОНИ НІЧОГО НЕ ЗНАЮТЬ!".

Ігор Анішин наводить відповідь на запитання "Чому мовчите?" своєї однокурсниці з Пітера – кандидата наук, директора фірми.

"Ігоре, це найбезкровніший шлях припинення війни на Донбасі. Ніхто нікого не вбиває. Зеленському запропонували мирний шлях відведення військ з Луганської та Донецької областей — він відмовився. Але війська ВСУ мають покинути територію областей. Якщо розпочинати війну силами Росії з ЗСУ на території областей, це буде нескінченна війна з постійною мобілізацією українських пацанів та постійним підживленням зброєю з боку західних країн та нескінченне кровопролиття, тому після відмови Зеленського звільнити територію (а він чудово заробляв на війні і припиняти її не збирався ніколи), єдиним способом припинення війни на Донбасі залишилося знищення військової структури ЗСУ, щоб воювати Зеленському було нічим, і подальша зачистка нацбатальйонів.

Для цього увійшла техніка, яка з усіх боків йде на Донбас, після знищення нацбатальйонів операція закінчиться. Україна своїми силами від них не звільнилася б. Так, це жорстко, але тільки так може бути припинено громадянську війну.

Це закінчиться днями. Ніхто не стрілятиме по мирному населенню. Ніхто не має наміру захоплювати Україну. Вибач, але нікому не цікаво годувати 40 мільйонів голодного населення. І сплачувати величезні зовнішні борги. Єдиною метою є виведення військ із Донецької та Луганської областей та встановлення миру на цих територіях. Зеленський міг би це дозволити іншим шляхом, але велика була гординя і він залучив країну до цього хаосу".

"Моя мама з Мелітополя, який захоплений і оточений російськими танками та патрулюється російськими військовими, написала моїй двоюрідній сестрі Олені з Москви, яка також навчалася у мелітопольській школі", — пише у соцмережі Дмитро Міняйло. — І що ви думаєте? Олена не вірить жодному слову своєї рідної тітки, називає фейками відео, які їй надсилають рідні з України. Мої повідомлення взагалі не відкриває, вважаючи це "ху*нею". Я не розумію, що сталося і яким чином путінській пропаганді вдалося без перебільшення зомбувати 70% жителів Росії настільки, що вони навіть своїм рідним з України не вірять. А на їхні крики, сльози, фото та відео бомбардування міст спокійно заявляють, що це просто миротворча зачистка продажної Хохляндії від нацистів та бандерівців, а мирним нема чого боятися".

Тетяна Ралко: "У Москві живуть мої тітка та двоюрідна сестра. Все, що вони написали, це "Не вірте фейкам"".

Але саме, мабуть, неймовірне, що зустрілося цими днями в соцмережах, це пояснення когось із росіян, що всі сьогоднішні кадри руйнувань ЯКОБИ від бомбардувань в Україні були заздалегідь зняті… у Голлівуді!

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що зараз в Енергодар, де знаходиться атомна електростанція, намагається прорватися величезна колона російської техніки. Тому нНе лише Україні, а й Європі загрожує ядерна небезпека.