Свідком на весіллі був калаш, а замість вальсу Мендельсона – вибухи: одружився головний патрульний Києва
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 1659
Для тих, хто любить, навіть вторгнення агресора в Україну – не привід для скасування весілля
Саме навпаки – вагома причина офіційно оформити стосунки, щоб бути разом у цей нелегкий для країни час. А ось тисячам російських молодих хлопців, пригнаних кремлівським гопником на територію України зі зброєю, "встати на весільний рушник" вже точно не доведеться – сили ЗСУ їм забезпечили інші обряди.
Інформація про незвичайну подію на 7-й день російсько-української війни з’явилася одразу на кількох сторінках Фейсбуку.
Глава Патрульної поліції України "Кіборг" Євген Жуков (позивний Маршал) написав:
"Ну що ж друзі!"
У цей нелегкий для країни час ми повинні пристосовуватися до цих безглуздих обставин, які довкола нас.
Ракети, бомби, арта, танки, кров та смерть.
І це у 2022 році й на нашій Богом даній землі!
Тому за законами воєнного стану я, як командир підрозділу, засвідчив шлюб мого підлеглого та побратима Юрія Зозулі та його нареченої Карякіної Ангелини Олександрівни!
Документ, підпис, друк надаю!
Вітаю, друзі, будьте щасливі!
І пройдіть всю війну і залиштеся живими!
Люблю вас!
Тримаємо стрій! ".
І прикріпив весільне фото із молодятами.
Сам наречений – 33-річний начальник Патрульної поліції Києва Юрій Зозуля виставив у соцмережі знімок своєї руки та руки коханої з обручками. При цьому рука чоловіка лежала на реактивній протитанковій гранаті.
"Що вам дарували на весілля? Нам ось сьогодні подарував мій командир Євген Жуков РПГ-26, — похвалився молодий чоловік. — І шкода, що цей подарунок не залишиться у нас на все життя, тому що він сказав у**ати по русявому танку з нього, а це ж наказ… А це ж одноразова штука і тягати за собою порожню трубу буде не в тему, хоча я постараюся, бо треба щось дітям з весілля показувати.
Такі ось уже подарунки під час воєнного стану. Мій брат Дмитро Зозуля подарував нам два патрони (бо це єдине, що було в нього із собою), а потім ще особисто мені чисті труси, бо це зараз дуже важливо".
Ну й інші друзі молодих постаралися, щоб у пари свято вийшло що треба!
"А ще, мій друг, якого я не тегатиму, щоб не засвітити, влаштував нам справжнє весілля з фатою, шампанським та вишуканими закусками в офігенному місці, яке, я впевнений, незабаром прийматиме знову гостей, як і вже багато років".
Про свою обраницю Юрій розповів так: "Я супер пишаюся своєю дружиною, Angelina Kariakina, яка, коли ми робили цю фотку, сказала: "Я журналістка і не можу брати до рук зброю". Тому взяла мене за руку. Я знаю, що, коли я спалю якусь "втомлену", "блукаючу", "голодну", "чумазу" абізяну — вона зробить так, що про це дізнається весь світ.
Традиційно на весілля приїжджають і родичі, навіть із-за кордону. Ось і Юрій не забув згадати свою рідню з-за поребрика.
"Я б дуже хотів, щоб на моєму весіллі були мої четверо братів і дві сестри зі свинобакостану. Але, на жаль, вони сюди зможуть прибути або як полонені, або як шкварки. І я давно з цим змирився. Тому що через них свідком на моєму весіллі був калаш, а замість вальсу Мендельсона були вибухи. І я звертаюся до всіх своїх тіток, дядька, братів і сестер — для мене ви будете ріднішими, тільки якщо загинете, борючись за свободу України, або загинете, звалюючи ваш режим".
Ну а замість запрошення всіх до весільного столу, головний київський патрульний написав ось такі рядки: "Я хочу, щоб наше весілля сьогодні стало невеликим мотивуванням для всіх моїх побратимів та посестер, що сидять під обстрілами. І щоб ви, **бана русня, знали, що поки ви з себе виси*аєте всю свою "військову міць", ми вже будуємо майбутнє. А це у нас посівна і городи ще не почалися. Тримаємо стрій! Слава Україні!".
Як і будь-яка наречена, журналістка "Суспільного телебачення" Ангеліна Карякіна також виклала на своїй сторінці фотографії у фаті обійнявшись з чоловіком. Вихвалялася не макіяжем і не дорогим вбранням, а досягненнями рідної держави.
"Україна, за яку ми воюємо – це ЦНАПи та РАСЦи, які надають адмінпослуги посеред війни. Наприклад, оперативно реєструють шлюб журналістки та поліцейського, щоб відпустити їх далі працювати.
Україна, за яку ми воюємо, – це голова Патрульної поліції, кіборг Євген Жуков, який за законами воєнного стану – як командир поліцейського, бере та свідчить про шлюб, влаштовуючи 5-хвилинне свято серед війни.
Україна, за яку ми воюємо, – це українська ювелірна дизайнерка Олена Yastreb Jewelry, яка в закритому місті знаходить два кільця потрібного розміру і фактично їх дарує.
Україна – це Anna Tsygyma, яка привозить обрізані домашні орхідеї як весільний букет.
Це чудові люди, які пригостили шампанським та їжею у перерві між приготуванням наборів для військових та поліцейських.
Любов".
Колектив "Телеграфа" приєднується до всіх поздоровлень молодим. І нехай нашим спільним подарунком вам буде найшвидша перемога над агресором!
Раніше "Телеграф" розповідав про те, що ЗСУ повернули під контроль кордон із Росією в одній з областей.