Черговий "залізний капут" окупантів із тягача та катера: експерт пояснив його марність

Окупанти продовжують не лише створювати різних "франкенштейнів" на базі застарілого багатоцільового тягача легкоброньованого (МТ-ЛБ) та корабельних артустановок 2М-3М, а й пишатися цим. Хоча ефективність цієї техніки більш ніж сумнівна.

Про це повідомляє військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. Експерта вражає дурість окупантів, з якою вони співають дифірамби техніці, яка не здатна нікуди потрапити.

Так, встановлені на МТ-ЛБ 25-мм двоствольні автоматичні корабельні артилерійські установки 2М-3М не лише додають 12-тонній машині зайві 1,5 тонни ваги, але ще й не пристосовані до сухопутної стрільби.

Так, за його словами, хоча установка може стріляти більш ніж на 3 км і робити 300 пострілів за хвилину, потрапити з неї дуже важко. Наприклад, у корабельних установках при стрільбі враховується ефект хвилювання моря, чого немає у сухопутних, але навіщо всі ці розрахункові похибки на суші, де коливань немає.

Крім того, не кожен стрілець може з наскоку опанувати приціл КМТ-25 (кіліматорний колімовий ракурсний). Тут потрібна практика, і не в умовах вогневого зіткнення, а на полігоні.

Є ще одна специфіка цих установок – бронебійні снаряди А3-БР-85. Забезпечення ними підрозділів з такими установками — це окремий біль голови окупантів, оскільки даний боєприпас не має широкого поширення, на чому робить особливий акцент Олександр Коваленко.

Але справа навіть не в його специфічності, а в тому, що він бронебійний і для знищення повітряної мети повинен потрапити саме в сам об’єкт, швидкість якого не повинна перевищувати 150 м/с. Але в часи, коли розроблявся 2М-3, ці об’єкти були великого та середнього розміру", — наголошує експерт.

Втім, часом окупанти створюють справжніх монстрів відразу з кількох видів техніки та зброї, тож навіть експерти губляться у здогадах, як оцінювати їхні бойові можливості.