Дипломатичний "факап" чи політична стратегія: навіщо в ОП підняли тему переговорів з рф по Криму

У четвер, 6 квітня, заступник очільника Офісу президента з міжнародних питань Андрій Сибіга заявив, що Україна припускає можливість переговорів з росією щодо статусу тимчасово окупованого Криму. Резонансна новина наробила галасу в суспільстві, і вже за кілька годин пресслужба президента звернулася до українців із закликом орієнтуватися в даному питанні виключно на офіційні заяви Володимира Зеленського, пише Liga.net. Попри те, що пролунало це, як спростування слів посадовця, осадок, як-то кажуть, залишився, адже раніше уряд декларував категоричну відмову від будь-яких перемовин з кремлівським диктатором.

"Телеграф" розбирався у тому, з якою метою могла бути зроблена неоднозначна заява Сибіги, і наскільки вірогідним є дипломатичний сценарій звільнення Криму.

Дипломатична опція, що загрожує політичним вбивством

До початку вирішального контрнаступу ЗСУ залишається все менше часу. Попри те, що передбачити хід бойових дій та послідовність звільнення окупованих територій неможливо, українці з нетерпінням чекають на той день, коли російська агресія проти України буде остаточно придушена там, звідки вона почалася – в Криму.

Враховуючи, що образ Перемоги у багатьох громадян пов'язаний саме зі звільненням і зачисткою півострова від окупантів та колаборантів, заява Андрія Сибіги про можливі переговори із загарбниками про долю АРК насторожили українське суспільство. Така реакція була цілком передбачуваною, адже, як показує практика, росія не здатна дотримуватися домовленостей та виконувати зобов'язання, які бере на себе під час укладання подібних угод.

"Якщо нам вдасться досягти наших стратегічних цілей на полі бою і коли ми будемо на адміністративному кордоні з Кримом, ми готові відкрити дипломатичну сторінку, щоб обговорити це питання", — сказав представник ОП, додавши, що ймовірність дипломатичних переговорів не є причиною виключати сценарій воєнного звільнення території.

Пізніше, коментуючи свою заяву, посадовець зазначив, що дипломатія — це лише ймовірна опція, проте усі українські землі мають бути повернені без жодних територіальних компромісів.

Після того, як британська преса назвала слова Сибіги "найбільш відвертою заявою про зацікавленість України у переговорах з того часу, як у квітні 2022 року перемовини з кремлем були перервані", в ситуацію втрутилась пресслужба Володимира Зеленського та інші представники вищих політичних кіл України.

Зокрема, речник президента Сергій Никифоров закликав громадян орієнтуватися у даному питанні передусім на слова верховного головнокомандуючого, а радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що переговори з рф можливі виключно після звільнення усіх окупованих територій України.

Варто зазначити, що ймовірність деокупації Криму в результаті переговорів припускає і секретар РНБО Олексій Данілов. В інтерв'ю Укрінформу політик зазначив, що цей шлях може бути як військовим, так і дипломатичним – усе залежатиме від поведінки країни-терориста, яка захопила частину української території.

"Звичайно, нам дуже імпонує дипломатичний шлях, щоб уникнути жертв і трагедій через вбивства людей. Це в пріоритеті. Однак, якщо не працює дипломатичний шлях, якщо країна-терорист не хоче добровільно залишати Україну, ми маємо право розробляти своє бачення щодо подальшого способу звільнення своєї території", – сказав Данілов.

Цікаво, що аналогічний сценарій для звільнення Донбасу посадовець назвав "політичним вбивством" Володимира Зеленського. За словами секретаря РНБО, уявити застосування дипломатії при такій інтенсивності ведення війни доволі складно.

Навіщо Офіс президента підняв тему переговорів

Першим, що спадає на думку при обговоренні дипломатичних шляхів деокупації українських територій, є рішення РНБО про констатування неможливості проведення переговорів з президентом рф володимиром путіним. Даний документ був введений у силу Указом Володимира Зеленського і набув чинності 30 жовтня 2022 року.

Виходячи з цього, виникає резонне запитання: з ким саме буде домовлятися Україна? Очевидно, що серед умовно законних учасників цього процесу альтернативи главі кремля бути не може, а вести переговори про звільнення Криму з колаборантами на місцях – означатиме визнання легітимності самопроголошених глав окупаційних "адміністрацій", що є неприпустимим для України.

Таким чином, станом на сьогодні, можливість будь-яких перемовин з рф виключена, і залишатиметься такою, допоки верховний головнокомандувач не скасує власне рішення щодо переговорного процесу з путіним. Враховуючи риторику Володимира Зеленського під час його візиту на Чернігівщину 3 квітня, наразі глава держави не налаштований сідати за стіл переговорів з ворогом.

"Ми хочемо миру, але як можна досягти миру з росією? Тільки шляхом перемоги на полі бою в нашій країні, на нашій землі, щоб зупинити росію. Інакше після України вона піде в Європу, і ви (тут) можете бачити результат (російської агресії – ред.)", — цитує президента Укрінформ.

Навряд чи заступник очільника Офісу президента з міжнародних питань не знав цих "тонкощів", роблячи гучну заяву, а отже, у її проголошенні могла бути цілком конкретна мета. Наприклад, ситуативно заспокоїти західних партнерів України, які все ще намагаються знайти компромісні шляхи завершення війни. Так, за словами екскомандуючого армією США в Європі Бена Годжеса, чиновники з адміністрації президента США Джо Байдена вважають, що деокупація "сакрального" для кремля Криму може призвести до подальшої ескалації з можливим застосуванням ядерної зброї, через що Україні не відправляють наступальне озброєння, пише Голос Америки.

Водночас, за словами політолога, директора "Агентства моделювання ситуацій" Віталія Бали, сьогодні українська дипломатія переживає складні часи, а її кадровий склад залишає бажати кращого, тому цілком ймовірно, що галас навколо слів Андрія Сибіги став результатом звичайного "факапу".

"Людина, що обіймає таку рядову посаду, взагалі не має права робити подібні заяви, тим більше під час війни, коли суспільство надто чутливе до найменшої зміни політичного курсу. Повідомляти такі речі може особисто президент або його речник. Єдине, що спадає на думку, якщо відкинути варіант з профнепригодністю, це спланована інформаційна акція для аналізу реакції українського суспільства та міжнародної спільноти на подібну риторику. В такому випадку Сибігу просто віддали на заклання", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Крім того, політолог впевнений, що проведення переговорів з найменшими поступками агресору та заморожуванням процесу звільнення півострова бодай на якийсь проміжок часу, автоматично означатиме легітимізацію анексії українських територій.

Варто зазначити, що в політичних колах заяву посадовця з ОП також не оцінили. Так, екс-депутат, а нині громадський діяч та військовослужбовець Борислав Береза в коментарі "Телеграфу" порадив "розглядати ініціативи Андрія Сибіги через призму медицини та сезонних загострень", адже вони протирічать діючим рішенням РНБО та позиції президента.

У тому, що спроба повернення Криму дипломатичним шляхом не принесе очікуваного результату, впевнений і голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко. За словами посадовця, підтвердженням цьому повинен слугувати досвід участі України у переговорах в рамках "Мінського процесу", які закінчились повномасштабним вторгненням.

"Росія ніколи не дотримується елементарних принципів добросовісності ведення переговорів. Досягнуті домовленості гарантовано не будуть виконані, тому жодного сенсу сідати за стіл переговорів немає. Тим більше, що станом на сьогодні неможливість цього сценарію закріплена на нормативно-правовому рівні", — зазначив Олександр Мережко в коментарі "Телеграфу".

Наразі невідомо, що саме мав на увазі Андрій Сибіга, кажучи про "досягнення стратегічних цілей на полі бою", після яких, на його думку, могли б розпочатися переговори з ворогом, проте позиція самої армії щодо цього питання залишається цілком чіткою та категоричною. Як зазначив головнокомандувач ЗСУ, генерал Валерій Залужний наприкінці 2022 року, українські військові не приймуть ніяких перемовин, домовленостей чи компромісних рішень.

"Умова для переговорів одна – росія має залишити всі захоплені території", — цитує генерала УП.

Ймовірно, українські військові добре засвоїли, чого вартують і до чого призводять переговори з росією, адже в результаті таких "мирних домовленостей" у 2014-му році під Іловайськом були по-звірячому вбиті близько 100 їхніх побратимів.