Санкції проти росії не діють? Чому обмеження досі не підкосили економіку країни-агресора

Євросоюз планує представити 10-й пакет антиросійських санкцій вже цього місяця. Очікується, що рішення про нові обмеження для країни-агресора та її союзників будуть ухвалені до річниці початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Попри неабиякий ажіотаж навколо цієї події, в українському уряді висловлюють сумніви щодо ефективності нових санкцій.

За словами члена комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, доки рф матиме можливість заробляти на продажі енергоносіїв, ціни на які суттєво зросли за останній рік, обмеження не матимуть критичного впливу на російську економіку, повідомляє телеканал Freedom.

Оптимізму цим прогнозам не додає й інсайдерська інформація щодо вмісту нового пакету обмежень. Так, за повідомленням видання Politico, деякі європейські дипломати стверджують, що наступні санкції не будуть справжнім "пакетом", а радше виправлять існуючі обмеження, оскільки "залишилося небагато того, що можна додати".

"Телеграф" з'ясовував, чи дійсно усі важелі економічного впливу на державу-терориста вже задіяні, і чому санкційний тиск не дає очікуваного результату.

Робота над помилками

Кожен день повномасштабної війни проти України коштує росії близько 400 млн доларів США. Такі дані у липні 2022 року оприлюднила українська редакція Forbes. З того часу проти країни-агресора запровадили ще три пакети санкцій, до яких серед іншого було включено обмеження інвестицій в енергетичний сектор рф, заборону купівлі російського золота та ювелірних виробів, а також заморожування активів низки провідних російських банків.

Крім того, 5 грудня набули чинності одразу два рішення, що мають ключове значення у санкційному тиску на росію: часткове нафтове ембарго, покликане знизити обсяги поставок енергоносія з рф у Європу на 90%, а також фіксація граничної ціни на морські поставки нафти на рівні 60 доларів за барель.

Попри це, держава-агресор все ще має достатньо коштів, щоб продовжувати вести активні бойові дії на території України. За словами Федора Веніславського, недостатня ефективність санкцій пов'язана з можливістю росії компенсувати збитки за рахунок продажу енергоносіїв, а також обходити деякі обмеження через союзні країни.

"Тому ми працюємо з нашими партнерами за різними напрямами, зокрема і в питанні впровадження санкцій проти Білорусі. Тому що розуміємо, що росія використовує країни, які є її сателітами, союзниками, щоб обходити санкції. Зокрема, через Білорусь, Грузію та Казахстан. Хоча ми бачимо обережність тієї ж влади Казахстану і Грузії, однак це працює, і санкції не настільки боляче б’ють по економіці росії, щоб це вже значно відчув кожен громадянин рф", — зазначив Веніславський.

Попередньо, у 10-й пакет санкцій можуть включити додаткові обмеження проти російських пропагандистських ресурсів, відключення російських банків від SWIFТ, а також синхронізацію санкцій щодо Білорусі із секторальними санкціями, вже запровадженими проти рф.

Крім того, у січні Польща та Литва представили Європейській комісії свої пропозиції щодо нового пакету санкцій, пише Reuters. Зокрема, мова йшла про припинення співпраці з рф у галузі ядерної енергетики, введення обмежень для "Газпромбанку" та "Альфа-банку", заборони імпорту російських алмазів, каучуку, вапна та бітуму, продовження санкцій щодо російських суден та обмеження на надання послуг ІТ-програмного забезпечення.

На січневій зустрічі з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем президент України Володимир Зеленський зазначив, що Європа має достатню силу, щоб залишити рф без потужних ресурсів для агресії, а також обговорив конкретні рішення, які можуть посилити тиск на росію та її спільників, зокрема Іран, який продовжує постачати дрони.

"Вірю, що десятий пакет санкцій ЄС може стати ще більш ефективним, ніж попередні пакети. Настав час, зокрема, для санкцій проти російської ядерної галузі, проти усіх її галузей, організацій, проти усіх суб’єктів, які працюють на російську ракетну програму, а також — для нових кроків в енергетиці, включно з ембарго на російські енергоносії", — цитує главу держави Суспільне.

В свою чергу президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн розповіла в інтерв’ю CNN, що десятий пакет санкцій "буде головним чином зосереджений на закритті лазівок, на тому, щоб покінчити з ухилянням від санкцій, і на запровадженні вагомих наслідків для тих, хто обходить санкції Європейського Союзу".

Послабити економіку рф допоможе час і рішучість Заходу

Ефект від вже запроваджених санкцій міг би бути значно більшим, а з часом і фатальним для російської економіки, якби уряди деяких західних країн діяли більш рішуче і без оглядки на реакцію кремля.

Зокрема, ухвалюючи рішення про граничну ціну на російську нафту, ЄС зупинився на позначці у 60 доларів за барель (хоча Польща наполягала на 30). При цьому собівартість нафтовидобутку в рф становить від 20 до 40 доларів за барель, а нафта російської марки Urals реалізувалася за ціною 60-65 доларів. Враховуючи це, такі обмеження навряд чи можна назвати болісними для країни-агресора.

За словами голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, в арсеналі колективного Заходу ще є незадіяні важелі економічного впливу на росію.

"Найболючіші санкції проти рф досі не застосовані. З самого початку війни Україна закликала до повного відключення всіх російських банків від системи SWIFT, унеможливлення поставок російських надр в десятки країн світу, розширення обмежень щодо транспортування нафти (зараз санкції стосуються лише морського сполучення). Тиск необхідно посилювати, особливо з урахуванням того, що деякі країни знаходять шляхи для обходу вже введених обмежень і продовжують співпрацювати з агресором", — зазначає політик в коментарі "Телеграфу".

Нардеп пояснює: недостатньо висока ефективність вже діючих обмежень частково пов'язана з тим, що при ухваленні рішень наші партнери намагаються знайти компроміс між економічними втратами і тиском на росію. Україна ж наполягає на тому, що в даному питанні жодних компромісів бути не може.

"Свою роль також відіграє і фактор часу. росія поступово знекровлюється через витрати на війну і вже вимушена витрачати гроші з Фонду майбутніх поколінь. Проте наявних запасів країні-агресору вистачить ще надовго", — прогнозує Данило Гетманцев.

У тому, що санкції не здатні завдати швидкого та смертельного удару по економіці країни-агресора, впевнений і політолог Олег Лісний. За його словами, росія має запас міцності, а дані обмеження діють по принципу повільного знекровлення.

"Сьогодні економіка рф тримається на декількох китах. Перший — це колосальні обсяги енергоресурсів, які забезпечують життєздатність рф навіть в умовах санкцій. Другий — населення рф, яке дозволяє путіну задовольняти свої амбіції, не виступаючи проти будь-яких тривожних для їхньої країни тенденцій. Третій — це те, що в деякому сенсі росія все ж підготувалася до війни. Наприклад, активація зв'язків з Африкою розпочалася заздалегідь і зараз забезпечує росії відчутну економічну підтримку. Ці країни не лише мають величезні природні ресурси, а й можуть виступати хабом для обходу санкцій. Четвертий — інтеграція рф у світову економіку. Якби росія була капсульованою державою, як колись СРСР, розірвати з нею економічні зв'язки було б значно легше. Натомість, рф вдалося "підсадити" на енергетичну та атомну "голку" десятки розвинених країн, в тому числі — США. Відмовитись від цього за один день і навіть за один рік об'єктивно неможливо, не кажучи вже про небажання цих держав нести значні фінансові втрати", — зазначає Олег Лісний в коментарі "Телеграфу".

Враховуючи наявність цих козирів у рукавах кремля, можна зробити висновок, що самі лише санкції не здатні зруйнувати росію. Втім, до цього може не призвести навіть її поразка у війні з Україною або внутрішньополітичні процеси, спрямовані на усунення від влади володимира путіна. Водночас, якщо усі ці чинники працюватимуть у комплексі, процес знищення держави-терориста буде дійсно запущений.