"Зрада" чи факт? Чи справді у Європи більше нема зброї для України

Днями голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель зробив заяву щодо військових можливостей європейських країн. За словами посадовця, запаси озброєння у держав, котрі надавали Україні військову допомогу, вичерпані. Визнаючи відчутні дефіцити в оборонній сфері ЄС, Боррель також заявив, що повномасштабне вторгнення росіян стало тривожним сигналом про військові можливості Європи і зробило її вразливою перед загрозами високого рівня.

"Телеграф" з'ясовував, наскільки критичною насправді може бути ситуація із запасами необхідного Україні озброєння, і який вплив на обороноздатність нашої армії це справить.

Коли порожніють склади, починає працювати ВПК

Боррель не вперше акцентує увагу на необхідності розширення оборонних можливостей країн ЄС. Так, виступаючи перед делегатами щорічної конференції Європейського оборонного агентства 8 грудня, посадовець закликав союзників нарощувати оборонні замовлення, а промисловців – повідомити щодо очікуваних строків виконання цієї роботи та її обсягів.

"Запаси зброї в ЄС, що постачається Україні, виснажуються через те, що ми роками не забезпечували необхідного фінансування. Те, що ми спрямовуємо Києву, ми беремо не зі складів, а з наших армій. Я знаю, що громадська думка віддає перевагу маслу, а не гарматам, безумовно, але ми роками недоінвестували. І ці склади швидко порожніють, бо вони й були майже порожніми", — сказав Боррель.

За даними європейського політика, 2021 року країни ЄС витратили на оборону 214 млрд євро, що на 6% більше, аніж 2020-го. Більше за інших в цей сектор інвестували Греція, Італія, Словенія та Фінляндія.

"Зараз все стає кращим, але недостатньо, особливо в частині кооперації. У короткостроковій перспективі потрібно спільно інвестувати і зробити закупівлі. Закупити більше — і спільно", — сказав Боррель, нагадавши про важливість підтримки України у "політичному, економічному та військовому плані, щоб вона могла витіснити загарбника".

На складність ситуації з озброєнням для України вказав і член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. За словами нардепа, військові запаси в західних країнах дійсно вичерпуються, проте дефіциту, який би призвів до зменшення військової допомоги Україні, не очікується.

"По-перше, на складах все ще залишається достатньо зброї. По-друге, зараз відбувається перепрофілювання на виробництво. У наших партнерів є програми з налагодження випуску снарядів калібру 122мм та 152мм радянського зразку, а також калібру 155мм за стандартами НАТО. Крім того, Україна працює над альтернативними шляхами отримання необхідної техніки та боєприпасів, проте розкривати подробиці цих процесів зараз не варто", — розповів Федір Веніславський "Телеграфу".

Європа продовжує допомагати Україні

В українському інформаційному просторі заява голови європейської дипломатії щодо дефіциту озброєння була сприйнята неоднозначно. Дехто інтерпретував слова посадовця як демонстрацію моральної "втомленості" та економічного виснаження Європи, і навіть спробу підштовхнути Україну до мирного врегулювання конфлікту з РФ.

Насправді ж, жодної "зради" не сталося, впевнений політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. За словами експерта, Жозеп Боррель, Еммануель Макрон, Олаф Шольц, Урсула фон дер Ляйєн – політики, які є нашими надійними партнерами і союзниками, а позиція керівництва ЄС протягом всієї війни залишалася незмінною: Україна повинна мати можливість захищати свою територіальну цілісність, а тому потребує фінансової та військової допомоги.

"Заява Борреля цілком логічна і виправдана щодо стану справ у ЄС в цілому, але у кожної європейської країни ситуація окрема. У перші місяці війни нам надавалася радянська зброя, що була на збереженні в країнах Східної Європи і Німеччині, як спадок НДР. У ці пакети допомоги включали надлишки – озброєння, яке не було критично необхідним для обороноздатності країни-постачальника. Значна кількість таких надлишків вичерпана, і тепер, передаючи нам озброєння з власних стратегічних запасів, та ж Польща і країни Балтії повинні отримувати щось нове на заміну. Аналогічна ситуація склалася і в США. Нам передали більшу частину запасів Javelin і Stinger, тому постало питання щодо виготовлення нових", — пояснює Володимир Фесенко.

Водночас є окремі види озброєння, які раніше Україні не надавали: значна частина систем ППО/ПРО, німецькі танки та радянські літаки МіГ. Причиною цього є не дефіцитність даної техніки, а побоювання європейців, що після отримання Україною великої кількості наступальної зброї, конфлікт може перейти на територію РФ, що підвищить ризики використання Росією ядерної зброї.

За словами Володимира Фесенко, українцям слід бути готовими до того, що уникнути мирних переговорів з РФ все одно не вдасться.

"Навіть повна деокупація усіх територій не може убезпечити нас від подальших ракетних обстрілів та авіаційних атак з боку Росії. Тому сідати за стіл переговорів, щоб домовитись як мінімум про припинення вогню, нам рано чи пізно доведеться. Також, ймовірно, будуть обговорюватися питання безпеки акваторії Чорного та Азовського морів", — зазначив експерт.

На фронті перемога за якістю, а не кількістю

Після того, як окупаційним військам РФ не вдалося здійснити бліцкриг в Україні, стало зрозуміло, що повномасштабна війна може розтягнутися на роки. Адже, як відомо, Росія має у своєму розпорядженні майже необмежені запаси старих снарядів та військової техніки, що дісталися їй у спадщину після розпаду СРСР. Попри це і перевагу ворога у живій силі, десятий місяць поспіль українській армії вдається не лише утримувати оборону, а й проводити успішний контрнаступ одразу на декількох напрямках.

За словами українського військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, секрет успіху ЗСУ полягає у тому, що військові використовують високоточне озброєння.

"Аби знищити об'єкт, окупантам потрібно від 4 до 8 пострілів, що відповідає принципу "вогневого валу". ЗСУ виконують цю ж завдання за один-два постріли. Тому не слід панікувати через нібито недостатню потужність європейських військово-промислових комплексів. Станом на сьогодні регулярні поставки від міжнародних партнерів забезпечують процес виснаження російських військ та збільшення наших можливостей. Це надає ЗСУ перевагу на полі бою", — пояснив військовий експерт в коментарі "Телеграфу".

Водночас навіть "необмежені" запаси застарілого озброєння ЗС РФ рано чи пізно закінчаться. За словами Коваленка, щодня росіяни здійснюють близько 20 тисяч пострілів зі ствольної артилерії по нашій території. Українська армія здійснює 3-5 тисяч пострілів на добу.

"Для порівняння — станом на лютий-березень 2022 року росіяни здійснювали 70 тисяч пострілів на день. Це свідчить про скорочення їхніх можливостей у використанні артилерії через брак боєкомплектів. На сьогодні в РФ можуть виробляти боєкомплекти із сумарного розрахунку для всіх калібрів 1-1,5 млн пострілів на рік. Тобто потужностями власного виробництва вони можуть забезпечити собі 3-4 тисячі пострілів на добу. Враховуючи низьку якість роботи їхньої артилерії і обмеження у кількості пострілів, результати будуть відповідні", — зазначає експерт.