Чому путінське оточення не може зупинити параноїка, озброєного ядерним кийком, — політичний психолог

Світ балансує на межі ядерної війни через росію. Звідти на тлі мужнього опору України російській агресії дедалі частіше звучать загрозливі заяви. Так, про ядерну війну розмірковував екс-президент росії, нині заступник секретаря Радбезу Дмитро Медведєв.

Про те, що невдача російської армії в Україні може підштовхнути кривавого диктатора володимира путіна натиснути заповітну кнопку, попереджав глава ЦРУ Білл Бернс.

Тепер ось міністр закордонних справ сергій лавров в інтерв’ю російському "Першому каналу" заявив, що ризик ядерної війни реальний, і цю небезпеку "не можна недооцінювати".

Чому в росії вдарилися в ядерну істерику і наскільки загроза реальна? Своєю думкою з "Телеграфом" поділився політпсихолог, волонтер Валентин Кім.

"Дипломатія" Кремля – це суцільна історія шантажу

На думку Валентина Кіма, "ядерну" заяву лаврова не можна сприймати як його власну думку.

"У цьому плані російська дипломатія не відрізнялася і не відрізняється незалежністю суджень. Та й не це завдання перед нею ставиться російською владою. А завдання це (і лавров справно його виконує) — трансляція позиції Кремля", — пояснює експерт.

Ну, а позиція Кремля, продовжує він, кардинальних змін не зазнала. Як і раніше, він займається підвищенням ставок. І ключова ставка – вищий рівень загрози, яку російський режим може протиставити певній колективній позиції Заходу. Стосовно України чи будь-якого іншого питання.

"Якщо подивитись історію шантажу з боку Кремля недавнього часу, то можна згадати сирійський конфлікт, газовий шантаж Європи, шантаж мігрантами з боку Білорусі. З початку повномасштабної війни проти України – російська влада продовжує використовувати той самий інструмент постійного підвищення ставок. Спочатку нам загрожували вторгненням Потім – посиленням вторгнення, потім – обстрілами військових вантажів, які надходять з Європи від країн-членів НАТО, а зараз уже дійшли до шантажу загрозою ядерної війни. А зараз уже дійшли до шантажу загрозою ядерної війни. Ми бачимо чітку, цілеспрямовану позицію Кремля – вплив на опонентів за допомогою шантажу. І максимальне підвищення ставок", – наголошує політичний психолог.

Якщо в Кремлі з недавнього часу, але дедалі більше акцентовано заговорили про ймовірність ядерної війни, то, швидше за все, це вже якийсь план, вважає Валентин Кім. Але основна мета все ж таки – натиснути на позицію колективного Заходу з метою ослаблення підтримки України у протистоянні з росією.

"Втім, очікувати від нинішнього керівництва росії можна чого завгодно. Важливо розуміти, що путін — людина, яка сильно переживає за власне здоров’я, за своє благополуччя. І реалістичність ядерної загрози зростатиме, як тільки в нього звузиться кількість варіантів повоєнного існування. Простіше кажучи – якщо путіну постійно говорити, що на нього обов'язково чекає знищення або Гаага, то ймовірність застосування ним ядерної зброї зростатиме, – пояснює експерт. – Тому що застосовувати/не застосовувати у російських реаліях – це не позиція колективного розуму, не консенсус еліт, а рішення однієї людини. І чим сильніша загроза втрати путіним влади, тим сильніша ймовірність, що ядерний шантаж обернеться ядерним ударом. Тому Заходу логічніше було б поводитися максимально обережно, акуратно. Не лякаючи параноїка, озброєного ядерним кийком".

Оточення путіна незадоволене тим, що відбувається

Складно сказати, чи може оточення путіна надіти на божевільного гамівну сорочку, вважає Валентин Кім.

"Оскільки реакцію цього самого оточення ми не можемо зчитати. Інформації замало. Кремль на досить високому рівні веде інформаційну війну. І майже не надає відео, іншого фактажу, які можна проаналізувати. З останніх візуальних матеріалів довелося задовольнятися записом зустрічі путіна та Шойгу", – зазначає експерт.

І все-таки, акцентує він, ми можемо припустити, що оточення путіна незадоволене тим, що відбувається. Більше того – воно частково було шоковане масштабом військового вторгнення в Україну.

"Очевидно, що для багатьох це стало несподіванкою. Причому неприємною несподіванкою, – упевнений політичний психолог. – Можна згадати виступ голови російської Служби зовнішньої розвідки Наришкіна напередодні визнання росією т.зв. "ДНР" та "ЛНР" – напередодні військового вторгнення. Як він мекав там…"

Ще один приклад — щире здивування голови Центробанку росії — Набіулліної, яка зізналася, що фінансовий блок не був поінформований про масштаби "спецоперації". Тобто вони не були готові ні до того, що путін дасть "зелене світло" вторгненню в Україну, ні тому, чим у результаті обернеться це вторгнення, вважає Валентин Кім.

У Кремлі вже думають про те, як "продати" поразку

Експерт упевнений, що до планів російського керівництва спочатку не входив ядерний шантаж. Чи не входила тривала війна.

"Вони дійсно були націлені на швидку "спецоперацію". Очевидно, виходячи з недостовірної інформації, яку надавали Сурков, 5-й відділ ФСБ, "п’ята колона" в Україні та інші. Тобто, росіяни планували швиденько, парадним маршем, покататися по нашій країні. А зараз, нарвавшись на запеклу відсіч, на затяжну війну – вони всі шоковані", – вважає Валентин Кім.

За його словами, якщо говорити про психологію переживання таких явищ, то росіяни спочатку мали фазу заперечення. Вони не розуміли, що відбувається, відмовлялися вірити у розгром своїх військ. У них йде безупинна фаза гніву (звідси – безглузді бомбардування мирних міст). І зараз вони переходять до фази торгів.

"Те, що вони виходять у переговорне поле, постійно так чи інакше говорять про переговори, навіть у звинувачувальній манері (мовляв, Україна не йде на їхні умови) – це вже демонстрація торгу, – пояснює експерт. – Те, що путін зустрівся в Шойгу і нібито наказав не штурмувати "Азовсталь" – це дія в переговорному просторі. Вони починають торгуватися за можливість завершити війну на більш-менш прийнятних умовах".

Політичний психолог думає, що оточення путіна чудово розуміє — "продати" обивателю "перемогу" вже не вдасться. Бо перемоги немає. І не буде.

"І зараз у Кремлі скоріше думають про те, як "продати" поразку. Саме це на даний момент буде головним завданням маркетологів Кремля — як покрасивіше "продати" власний розгром, — каже Валентин Кім. — Ми живемо у цифровому світі. Як би то не було, росія сильно інтегрована (економічно, політично, культурно, інформаційно) у світовий простір. Повністю її накрити куполом, як би путін не прагнув, не вийде. Маса інформації просочується всередину. І там починають усвідомлювати і високий рівень втрат (у тому числі серед офіцерів вищого складу), і те, що строковики, яких у цій війні як би немає, якимось чином там все ж таки є, і те, що економічно та іміджево росії наноситься колосальна шкода. Напруга наростає. І Кремлю для внутрішнього споживача дуже важливо якнайшвидше "продати" поразку. Питання лише – під яким соусом…"

Раніше "Телеграф" повідомляв, що про ядерну зброю знову голосно заговорили після потоплення російського крейсера "Москва".

Як виявилося, на флагмані Чорноморського флоту могли знаходитися мінімум дві ракети з ядерними боєголовками, але про їхню подальшу долю нічого не відомо.