Шматок Перемоги: як уламки збитих російських літаків перетворюють на тачки для ЗСУ
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Магазин донатів вже передав для армії понад 100 машин
Маленька деталь від ворожого літака, залита епоксидною смолою, — як сувенір воєнного часу і нагадування, що ворогів на нашій землі трощимо вщент. Такі сувеніри сьогодні пропонує магазин донатів "Несемось!". Як збиті літаки та гвинтокрили перетворюються на автівки для ЗСУ, чи немає проблем із такими незвичайними трофеями, як зібрати півмільйона на автографі Залужного або організувати тубус з підписом Буданова, "Телеграфу" розповіла журналістка Марія Ксьондзик, яка полишила професію, щоб керувати магазином донатів. У планах команди, що працює з нею над проєктом, — хаб для ветеранів та власне СТО для ремонту фронтових авто.
"Ми збираємо кошти на автівки, військові збирають деталі для наших брелоків"
- Наскільки мені відомо, "Несемось!" — журналістський проєкт. Як трапилось, що журналісти почали виготовляти такі незвичні речі — сувеніри з авіатрощ?
- Все почалося з Петра Шуклінова, з яким ми разом працювали. У нього доволі багато підписників у соцмережах, він ще з 2014 року як волонтер допомагав збирати гроші на потреби фронту. І от 25 чи 26 лютого Петру написав знайомий – є авто в Києві, яке він хоче передати на потреби країни, якщо треба. Петро спитав у Facebook, кому потрібна машина, і прийшла просто якась неймовірна кількість повідомлень — всім були потрібні автівки на фронт.
Він почав шукати машини, потім — збирати на них гроші. Зараз у нас інтернаціональна команда, є дівчина у Швейцарії, яка займається запитами від військових, спілкується з ними, готує документи. Купа людей за кордоном шукають автівки на локальних якихось сайтах, дивляться їх наживо. Після придбання — гонять до кордону України, де наша людина забирає машину до Львова, там фарбуємо у захисний колір, веземо до Києва і ремонтуємо.
- Чому ремонт аж в Києві?
- Раніше ми ремонтували на різних СТО. Але була ситуація, коли на авто, яке мало їхати на фронт, неякісно прикрутили колеса, і вони відвалились на півдорозі до лінії фронту. Тепер ми це дуже серйозно контролюємо.
- Добре, якщо на півдорозі, а не на фронті, де могли постраждати наші військові…
— Так, на щастя, це сталось по дорозі, і ми поремонтували її на якомусь СТО, що трапилось поруч.
- А з чого почався ваш магазин?
- Підписники донатили неймовірні суми — 15 тисяч гривень, 50 тис, 70 тис. Захотілось якось віддячити цим людям. Виникла ідея робити щось на згадку з уламків ворожої техніки. Знаєте, як символ, що ворожа техніка на нашій землі розлітається на шматки.
Наш друг знайшов майстра у Львові, який вчасно встиг евакуюватися з Маріуполя і який займався епоксидною смолою.
- Я розумію, відстріляні гільзи. А де брали авіауламки?
- Знову ж — запитали на FB, відгукнувся підписник: недалеко від його будинку впав гелікоптер Ка-52 "Алігатор". Лишились уламки, хочете — передам? Це був перший гвинтокрил. Потім вже запитували у військових, і зараз в основному нам передають матеріали вже вони — підрозділи, яким ми допомагаємо. Ми збираємо кошти на тачки, вони збирають деталі для наших брелоків у Київській, Миколаївській, Харківській, Луганській областях.
- До вас не буває претензій з боку органів щодо використання такого матеріалу?
- Ні, такого не було. І нам же не передають щось стратегічне чи важливе. Коли збивають літак чи гвинтокрил, спочатку приїжджає бригада, яка забирає все, що потрібно військовим, вибухонебезпечне, цілі деталі тощо, а якісь непотрібні деталі чи уламки військові вже потім збирають і нам передають.
Спочатку ми просто надсилали такі брелоки як наше "Дякую!". А потім вирішили робити повноцінний сувенірний магазин, який би регулярно допомагав збирати кошти. Я пішла з журналістики, почала займатись магазином, мій брат написав для нас сайт, запустили його в серпні 2022.
Поступово почали додавати брелоки з нових моделей.
- Нової форми чи з нових трофеїв?
- З нових трофеїв. Деякі люди цілі колекції брелоків збирають, хоча вони недешеві — один коштує 15 тисяч гривень.
- Це наші за кордоном?
- Відсотків 85 — це українці в Україні, 10% – українці за кордоном, і ще 5% – іноземці. Зараз ми намагаємось більше виходити за межі України. А все почалося з того, що один покупець в соцмережі Reddit запостив наш брелок. І нам почали писати іноземці. І кожного разу, як хтось щось постить на Reddit, нам пишуть іноземці.
Це навіть змусило нас за годину запустити англомовну версію сайту. Так, ми її готували, але запускати так швидко не планували точно.
- Що пишуть вам з-за кордону, коли замовляють?
- Частіше вони просто купують брелоки як трофей і додають побажання швидкої перемоги. Нещодавно чоловік з Австралії купив велику статуетку за 1200 доларів. Ми заливаємо цілу детальку, а не просто шматочок. Він написав, що це занадто хороша пропозиція, щоб її упустити.
"Сім моделей літаків вже стали брелоками, і уламки ще одного лежать у мене на подвір'ї"
- Ви рахували, скільки за цей час моделей літаків пройшло через ваші руки?
- Сім вже стали брелоками, і уламки ще одного лежать у мене на подвір'ї. Один з українських депутатів їхав з делегацією у Штати й попросив оці брелоки як подарунок сенаторам. Ми домовились, що на заміну він купить машину для ЗСУ. Ми даємо брелоки в обмін, а іноді безплатно, якщо люди їдуть з важливою місією. Добре, якщо вони допоможуть привернути увагу, здивувати людей, які впливають на допомогу Україні.
Один з наших брелоків є у сенатора Бена Кардіна, який брав участь у розробці ленд-лізу для України.
- Скільки ще треба збити, щоб колекція моделей російських літаків була повною, не рахували?
- Загалом у них мінімум вдвічі більше моделей, ніж у нашій колекції. Але ці вісім, що у нас є, — майже всі, що росіяни використовують у війні проти України. Нам не вистачає буквально пари моделей до повноти колекції. Ну і все, що літає в Білорусі, було б чудово розбити вщент. Ми б не відмовились.
Для військових такі прохання, що йдуть не лише від нас, — передати якісь відстріляні гільзи, наприклад, вже буденність. Ми теж виставляли не лише уламки авіації, а й відстріляний тубус АТ-4 (Швеція) з особистим підписом генерал-майора Кирила Буданова. Цей трофей пішов, здається, за 130 тисяч гривень. Але там були ставки й у 120 тисяч, у 115 тисяч, тож ми попросили їх не знімати, і шукаємо ще тубуси для цих людей.
- Журналістські контакти в здобутті таких трофеїв допомагають?
— Швидше — контакт із військовими. АТ-4 із підписом Буданова відстріляв ГУРівський підрозділ, якому ми возили машину. Тож хлопці нам навзаєм організували підпис у свого керівника.
Те саме було з марками з підписом Валерія Залужного. Ми робили аукціон із лотом — автографом Валерія Залужного. Отримали рекордну ставку у 105 тис. грн. Але були ж ще ставки на 100 тис. грн, 90 тис., 70 тисяч. Ми попросили людей залишити ставки й пообіцяли, що знайдемо їм лоти. Військові допомогли нам отримати марки з підписом Головнокомандувача. Так за один аукціон ми зібрали півмільйона гривень — за усі ставки.
- Яка у вас планка зараз щодо суми зборів і, можливо, по персоналям?
- Нам кожного місяця потрібен мільйон, тому що ми так налагодили систему, що веземо автівки караваном у 5-6 машин одразу.
З перевезенням, покраскою, ремонтом і доставкою на фронт вони проходять цей цикл десь за місяць. І це замкнений цикл, у нас ледь не дедлайни є, треба рухатись, збирати гроші, бо вже знайшли машини, чекають водії, щоб відвезти.
- Ситуацій, коли відвалюється колесо, з ремонтом у Києві не буває?
- Ми тут можемо контролювати якість. Щобільше. Зараз ми орендуємо гараж, в якому наш знайомий, перевірений майстер з командою, займається ремонтом. Ми хочемо розширитись і мати повноцінне СТО, щоб коштом обслуговування цивільних машин ремонтувати військові. А ще — щоб не бути такими залежними від донатів.
У кожного з нас є якийсь стартовий капітал, накопичений за роки роботи, а ще ми подались на акселератор, який дає гранти на розвиток саме соціальних проєктів. Ми хочемо ремонтувати автівки військовим безплатно, тому ми відповідаємо їхнім критеріям. Плюс ми думали про те, щоб давати робочі місця ветеранам, як ті ж самі Veterano Pizza. Щоби це був ветеранський хаб із музеєм і сувенірами.
"85% ціни іде на авто для ЗСУ"
- Що найскладніше для журналіста у такій роботі — розвитку магазину донатів?
- Маркетинг. Я не можу написати просто — 100% чистого прибутку перераховуємо на ЗСУ. Не зрозуміло, скільки це.
У нас дуже багато патріотичного бізнесу, і всі допомагають, як можуть. Але ж дійсно виникає таке питання.
Я розумію, що "Магазин донатів номер один в Україні" та "100% прибутку на ЗСУ" звучало б краще для маркетингу. Але як журналіст, не можу собі такого дозволити. Вказую, що 85% ціни (саме ціни!), іде на авто для ЗСУ. З 15% ми платимо податки, покриваємо мінімальні операційні витрати — витрачаємо на виробництво, платимо людям, які 24/7 займаються машинами, тощо. Так люди розуміють, яка конкретно сума буде витрачена на армію, а яка – на підтримку нашої діяльності.
- Чим пишаєтесь за цей час?
- Цифрами. Ми досягли красивої цифри — понад 100 машин, переданих армії, І понад 12 мільйонів зібрано в цілому, враховуючи донати. Коли ми запустили магазин, за перший місяць ми зібрали 50 тис. грн, а вже на 4-5 місяць збирали по 500 тис. грн. Січень-лютий просіли до 300 тис. грн, що мене засмучувало, але ми розуміли, що люди витрачали гроші на подарунки до Нового року.
- Ви присутні на вітчизняному маркетплейсі для іноземців brave.ua?
- Так. і нам дуже жаль, що там немає можливостей рекламуватись. Вони самі ставлять якісь товари на рекламу, її не можна купити. Я б туди направила увесь рекламний бюджет, якщо чесно. Там іноземці, і продаж є. Ми просто виставляємо товари, і маємо без зусиль 3-4 продажі щомісяця.
- А на яких умовах туди заходять українські виробники?
- Якщо мова про якісь платежі, то прихованих немає. Є відсоток комісії — 6% йде на ЗСУ і 6 % — команді проєкту. Для нас це ок.
- Які найпопулярніші товари — брелоки чи щось дешевше?
- У нас були дешевшими футболки. Ми зрозуміли, що їх багато замовляють, але вихлопу від них немає.
Набагато більше грошей ми отримуємо з брелоків, тому що там маленька собівартість – робота майстра і матеріали – та велика доля донатів. Тому ми зараз збільшили в рази ціни на весь інший мерч. Він все ще доступний більшій кількості людей, але доля донату збільшена. Головне — донат, а футболка чи брелок — приємний бонус. Ми все ж таки магазин не мерчу, а саме донатів.