"Україна — частина росії": топ скандальних заяв медведєва із нового інтерв'ю

Читать на русском
Автор
2054
Після смерті жириновського медведєв, очевидно, вирішив бути найбільш скандальним політиком росії
Після смерті жириновського медведєв, очевидно, вирішив бути найбільш скандальним політиком росії. Фото Колаж "Телеграфу"

Колишній президент рф вважає, що росія може з легкістю почати велику війну проти Заходу, якщо диктатора путіна спробують арештувати

Одіозний російський політик дмитро медведєв не припиняє дивувати цивілізований світ своїми регулярними гучними заявами щодо найважливіших подій. То він грубить американцями через БПЛА в Чорному морі, то відкрито погрожує Гаазі, а то й вкотре лякає Україну та світ ядерною війною. Напередодні він дав розлоге інтерв'ю росЗМІ, де охопив чимало популярних наразі тем — від війни з українцями до видачі ордеру на арешт володимира путіна.

Зважаючи на кількість пропагандистської нісенітниці, якою перенасичена розмова медведєва із журналістами, "Телеграф" вирішив не розбивати бесіду на окремі матеріали. Пропонуємо вам короткий витяг із усього інтерв'ю, яка вельми яскраво демонструє сутність колишнього президента росії — як людини і як політика. Далі, на жаль, дослівно цитуємо його вислови.

Про Україну

Україна — це взагалі частина росії, скажемо честно, це частина росії. Але в силу геополітичних причин і в силу історії того, що відбулося, ми довгий час мирилися, що ми живемо в різних квартирах. Країни були вимушені рахуватися із цими придуманими кордонами. Із територіями, які завжди були частиною не просто російської імперії, — це все була російська імперія. Крім окремих областей, які до нас прийшли у результаті Другої світової війни. Так ще ці території були населені "ісконно русскім" населенням і завжди були у складі росії. Великої росії, а не малої росії.

Про Міжнародний кримінальний суд

Сам кримінальний суд — це це така собі правова нікчема, міжнародно-правовий імпотент, який нічого істотного не зробив з моменту свого створення. У чому була, наприклад, сила Нюрнберга чи Токійського трибуналу та деяких інших? Це було колективне рішення. Так, це було рішення Ad hoc, тобто одного разу. Проте воно виражало колективну волю країн. А тут якась група країн-застрельників і тих, хто приєднався до них (як відомо, ні рф, ні США, ні КНР до цієї спільноти країн не приєдналися) раптом сказала: "От ми створюємо постійно діючий суд, який судитиме країни і політиків за скоєні злочини".

Але виникає навіть суто правове питання: а на основі чого ви хочете судити іноземні держави чи лідери іноземної держави, якщо ця держава до вас не приєдналася? І якщо ви не відображаєте волю всього людства з якихось моментів, з якихось суттєвих питань? Тому його компетенція для нас не те що є сумнівною, вона мізерна.

Про ймовірний арешт путіна за кордоном

От уявімо собі — зрозуміло, що це ситуація, яка не реалізується ніколи, — але, тим не менш, уявімо собі, що вона реалізувалася. Діючий очільник ядерної держави приїхав на територію, припустимо, Німеччини і потрапив під арешт. Це що? Оголошення війни російській федерації! І вже в цьому разі всі наші засоби полетять в Бундестаг, у офіс канцлера тощо.

Про ставлення до Заходу

У нас і так дуже погані стосунки із Заходом, ну, гірше взагалі, мабуть, за всю історію не були. Навіть в період, коли Черчилль виступав із Фултонською промовою, вони були кращі.

Як на мене, то я б їхні обличчя [західних політиків — Ред.] взагалі ніколи не бачив. Говорю абсолютно щиро. Мені вони неприємні. Рано чи пізно ситуація і спілкування відновляться. Але щиро сподіваюся, що до того часу більша частина цих персонажів піде на пенсію, а частина — в кращий світ.

Про ризик застосування ядерки

Загроза ядерного конфлікту не минула. Вона зросла. Кожен день поставок іноземної зброї до України зрештою приближує ядерний апокаліпсис.

Про візит лідера КНР в росію

Будь-який союз ніколи не буває абсолютно рівноважним. Якщо казати про наше партнерство, наші особливі відносини з Китаєм, то тут все добре. Так, Китай набагато більший, аніж ми, за населенням і за економікою. Але ми маємо свої можливості, включаючи, припустимо, такі як наше постійне членство в Раді безпеки (разом з Китаєм теж) або ядерний потенціал, розміри нашої країни, колосальні запаси джерел розвитку тощо. Тобто кожна країна тут одна одну доповнює.

Візит це підтвердив недвозначним чином. Він пройшов блискуче: продемонстрував, висловлюючись тими формулами, які зазвичай використовуються, новий рівень відносин, або стратегічне партнерство та взаємодія між росією та Китаєм на новому етапі.