Вдалося поховати аж через 10 місяців: на Черкащині попрощалися із загиблим десантником

Україна продовжує втрачати найкращих синів та доньок, які пішли на фронт захищати незалежність держави. Не встигли закінчитися прощання із одразу трьома захисниками на Рівненщині, як трагічні звістки прийшли до Черкаської області. У селі Княжа Звенигородської ОТГ 20 грудня рідні та друзі попрощалися із старшим сержантом Юрієм Грибом, якого не стало ще 25 лютого.

Детальніше про "довгу дорогу додому" для військовослужбовця повідомляють "Вісті Черкащини". Загиблому десантнику було 46 років, до чергового дня народження, який би святкував у червні, він не дожив усього кілька місяців.

Юрій Гриб командував відділення окремої десантно-штурмової бригади. У лавах ЗСУ чоловік перебував із 2014 року — вирішив стати на захист країни, полишивши роботу у місцевому товаристві "Агропроєкт Княжа". Перш, ніж освоїти аграрну справу, Гриб відслужив у повітряно-десантних військах. Також працював у органах внутрішніх справ.

На момент повномасштабного вторгнення старший сержант разом із побратимами намагалися зупинити ворожу навалу в Херсонській області. На жаль, під час чергового обстрілу 25 лютого Юрія Гриба не стало.

"Він був люблячим сином, щирим батьком, другом. Завжди дружній, товариський, наполегливий та рішучий", — говорять про військового знайомі зі Звенигородщини.

З яких причин тіло десантника не могли так довго повернути додому, не повідомляється. Але напередодні, 20 грудня, з Юрієм Грибом нарешті змогли попрощатися найближчі.

Сайт "Телеграф" приєднується до слів скорботи рідним та близьким Героя, розділяє їхню біль і схиляє голову в глибокій пошані та молитві.

Раніше "Телеграф" розповідав про трагічну долю бойового медика Сергія Грабчука. Він відбув декілька місяців на фронті, але загинув вдома, намагаючись врятувати доньку із палаючого будинку.

Також ми розповідали про самопожертву льотчика Сергія Хоміка, який ціною власного життя врятував побратимів.