Ворог обходить нас в масштабах виробництва озброєнь - співзасновник Kvertus

Ще влітку Україна випереджала окупантів у застосуванні безпілотників. Останнім часом ворожі дрони створюють на фронті все більше проблем. Як це сталось і що країна робить щоб змінити ситуацію, "Бізнес-Телеграф" розпитав генерального директора та співзасновника компанії Kvertus Ярослава Філімонова.

Від військового психолога до CEO антидронової компанії

Що вас пов’язує з РЕБ (радіоелектронною боротьбою)?

За фахом я військовий психолог, закінчив військовий інститут КНУ ім. Т.Г. Шевченко. Після випуску в 2007 році потрапив до полку РЕБ у військову частину, яка розташовувалась під Броварами. Там я служив офіцером-психологом. Так, власне, виникла моя дотичність до засобів РЕБ. Після звільнення я майже 10 років працював в HR. Починав з рекрутингу, а завершував кар’єру на посаді директора з персоналу у великій міжнародній компанії, не пов'язаній з військовою сферою. Потім перейшов у приватний консалтинг, працював на себе.

Як опинилися в Kvertus?

Я став бізнес партнером Андрія Знайченка. Саме він заснував компанію Kvertus. Ми познайомились у 2020 році. Тоді я був його консалтером, він звернувся до мене, бо мав потребу в людях. У нас від самого початку сильно співпали цінності і бачення. Він дуже ідейний, дуже креативний, має шалену енергетику, але операційна робота його просто "з'їдала". Так я став операційним директором. В 2021 році я зайшов на партнерських засадах в компанію і повністю "закрив" операційний блок роботи. У Андрія була купа класних ідей, які можна було реалізувати. Одна з них — боротьба з дронами.

Як стали генеральним директором?

На момент повномасштабного вторгнення ми з Андрієм були у відрядженні за кордоном. Я вирішив повернутися, бо мене в Україні чекали маленькі діти. Андрій залишився за кордоном. Наразі я тут, і виконую функції CEO, бо я на місці, з командою, з військовими замовниками. Андрій виконує свою функцію ідейного натхненника. Ми продовжуємо працювати разом, але основне навантаження по стратегії, розвитку компанії я взяв на себе.

Як масштабується Kvertus

З чого починався Kvertus?

В 2016 році, коли з’явилася наша перша антидронова рушниця, доводилось на пальцях пояснювати, навіщо вона потрібна. На той час в наших силових структурах не розуміли і навіть не задумувався над проблематикою дронів. Все, що на той момент турбувало прикордонників, це дрони, які переправляли контрабанду через кордон. Ми пояснювали, як розвивається ринок дронів, як вони стають потужнішими та перехоплюватимуть на себе ініціативу на фронті. Відповідно, чому потрібні контрміри проти них. Агробізнесу ми розповідали, як ворог за допомогою дронів може знищувати наші посіви, розпилюючи над полями отруту. Так ми змогли реалізувати силовим структурам 100 антидронових рушниць у перші роки роботи на ринку. Коли почалася повномасштабна війна в 2022 році, у нас вже була одна перевага — ми мали готовий, якісний продукт. Він був відтестований і знаходився на складах певних силових структур. Вони теж були з ним знайомі, розуміли, як з ним працювати.

Тобто, масштабували виробництво вже після 24 лютого?

Так. В 2022 рік ми зайшли з нулем на рахунках, тому що вклалися в устаткування, інфраструктуру. Обігових коштів було обмаль. На початку 2022 року у нас почервоніли телефони від кількості дзвінків з запитами та проханнями поставити антидронове обладнання якогомога швидше.

Де взяли гроші?

Весною 2022 року не тільки Kvertus, а вся Україна рятувала фронт, в першу чергу, за рахунок благодійних фондів і бізнесу. Допомога була просто шаленою, нереальною, я б сказав. В квітні 2022 року ми отримали велике замовлення від українського IT підприємця, який проживає в США. Його звати Максим Поляков, компанія Noosphere. Вони замовили по передплаті 100 рушниць для ЗСУ, і фактично цим підтримали розвиток проєкту та нашої компанії. Це дозволило покращити технології і збільшити масштаб.

Я вивіз компанію в Івано-Франківськ, тому що в Києві було небезпечно. В компанії тоді працювало до 10 людей, всім, хто виїхав — зняли житло. Ми починали фактично з нуля. Хочу подякувати франківцям за підтримку. Вони допомогли нам знайти приміщення, потужності для металообробки, для 3D-друку певних компонентів. Це було за абсолютно адекватні гроші, на нас не намагалися заробити.

Скільки людей у вас працює сьогодні і які саме виробництва ви маєте?

Зараз вже більше тридцяти. Ми почали масштабуватись. Спочатку зняли 100 квадратних метрів. Там був і збиральний цех, і цех обробки, і фарбування, і моє робоче місце. Поступово добирали вільні приміщення, бо був потрібен склад, брудні роботи перенесли в інші приміщення. Основне завдання, яке перед нами стояло — дуже швидко масштабувати виробництво, і ми продовжуємо це робити. Зараз у нас вже близько 1200 квадратних метрів в оренді, з яких офіс – це 300 квадратів. Ми відкрили власний цех металообробки, придбали великі ЧПУ — станки фрезерувальні по металу, станок лазерної різки по металу, невеликі фрезерувальні станки, придивляємося до нового 3D принтеру. Тобто, ми на власні кошти розвиваємо інфраструктуру, збільшили штат людей. Раніше ми працювали по 12 годин на добу, зараз більш-менш вирівнюємо навантаження до норми.

Про замовників РЕБ

Хто був основним замовником на початку великої війни?

Благодійні фонди і бізнес. Це була адресна допомога військовим. Всі тоді підтримували якісь підрозділи, було шефство над ними. Були компанії, які у нас замовляли обладнання та передавали його на фронт. Вони були основними замовниками в 2022 році.

Як змінилася ситуація сьогодні?

Докорінно. Якщо тоді було, скажімо, 80% замовників – це бізнес та благодійні фонди, то зараз ця частка складає, мабуть, 20%. Зараз реально багато замовляє держава. У нас поки що немає прямих державних оборонних закупівель з Міністерством оборони, але у нас напряму замовляють продукцію військові частини, прикордонники, Нацгвардія, ССО, СБУ, НТЦ, Нацполіція. Я не знаю, чи це спрацьовує децентралізація бюджету, чи вони отримують фінансову допомогу від своїх міськрад, сільрад, територіальних громад, але вони можуть замовляти у нас напряму.

Чому ви не виконуєте держоборонзамовлення?

Для того, щоб працювати з державними оборонними замовленнями, потрібно стояти на озброєнні. Ми не стоїмо на озброєнні поки що, але ми розпочали цей шлях. Ми вже випробовували з Генеральним штабом наші Counter FPV та Counter FPV Backpack. Військові літали різними бортами, з різною потужністю, і ми абсолютно з усіма поставленими завданнями справились. Тобто, по цих засобах відомчі випробування ми пройшли успішно, і це відкриває нам двері до державних замовлень. Наступний етап — випробування всього нашого обладнання, щоб поставити його на використання.

Про імпорт

Яка частка імпорту в комплектуючих до вашого обладнання? Можливо щось виробляєте самі чи купуєте в Україні?

Імпортуємо переважно електронні компоненти та антени. У нас в країні немає виробника. Все інше — метал, 3D-друк — переважно українське. Але, на жаль, на нашому ринку немає готових рішень. Наприклад, штативи. Ну немає штативів в Україні, не робить їх ніхто. Немає корпусів в Україні, не відливають їх у нас. Наприклад, Counter-FPV ми вже самі робимо на фрезерувальному ЧПУ-станку. Купуємо алюміній, і з нього випілюємо ці корпуси, тому що просто немає іншого варіанту. І це стосується, в тому числі, деякої електроніки. Кнопки, роз'єми деякі теж не виробляють в Україні. А як щось виробляють, то треба чекати півроку, поки виконають замовлення.

Яка частка імпорту у вартості вашої продукції?

Десь 50% і вище, в залежності від рішення, бо найдорожче, що є в наших засобах — це електроніка, а вона — імпортна.

Про нові розробки

Бачите, як можна зменшити імпортозалежність?

Ми втілюємо стратегію переходу на українську електроніку. Наразі ми реалізуємо R&D-проєкт: розробляємо власну мікроелектроніку, тобто модулі, які генерують перешкоди і антенно-фідерне рішення. Це буде наша розробка, наша інтелектуальна власність. Так ми хочемо повністю відійти від комплектуючих з країн Азії. Бо є великий ризик того, що в будь-який момент замовлені комплектуючі просто можуть не виїхати звідти до нас. Саме тому ключові компоненти ми хочемо робити самі.

Власна розробка чи підключали партнерів?

Ми робимо це в партнерстві з українською компанією, яка має потужну експертизу і матеріальну базу, але не називатиму її. І другий напрямок R&D, який ми розвиваємо — створення гаджету з радіоелектронної розвідки. Ця робота теж відбувається в партнерстві з українською компанією, з якою ми "з нуля" розробляли пеленгатор. Це детекція дронів по нашому технічному завданню, з тими характеристиками, які нам потрібні. Ми заклали дальність бачення 10 кілометрів на 360 градусів і точність похибки — до 10 градусів.

Які характеристики очікуєте?

Наше обладнання буде працювати в 4 рази швидше будь-якого світового аналога та фіксуватиме безпілотники на більш широкій частоті. Смуга сканування становитиме від 60 МГц до 6 000 МГц. Для порівняння — найкращі світові зразки дають швидкість сканування 50 МГц, ми зараз даємо 200 МГц.

Це поки на папері?

Ні, вже є зразки, які ми почали тестувати. Це той випадок, коли проєкт одразу "злетів". Не було якихось збоїв. Мало того, обладнання показало більшу дистанцію дії — у 15 км і менший відсоток похибки — до 5%. Це фактично на 50% більша дальність і в 2 рази менша похибка, ніж ми планували. Це реально крута штука.

Коли вийдете на серійне виробництво?

В січні наступного року.

Про які обсяги можна говорити?

Наскільки дозволить елементна база. У цьому засобі РЕР (радіоелектронної розвідки) ми використовуємо сучасні європейські та американські комплектуючі. Для нас немає значення, скільки виробляти — одну штуку чи тисячу. Поставка комплектуючих займає від 3 до 6 місяців. Перша партія складе 60 штук. Вона практично вся вже передзамовлена. І зараз ми закуповуємо комплектуючі ще на 100 штук, бо розуміємо потребу, яка є сьогодні в цьому обладнанні, і знаємо, де саме воно потрібне.

Які задачі виконуватиме ваш РЕР?

Ми спеціалізуємось на нейтралізації дронів, тому закладали технічні характеристики, які потрібні для виявлення дронів. Тобто, цей засіб не пеленгуватиме ракети, літаки і так далі, хоча літаки він зможе розпізнавати, але 15 кілометрів для літаків це не та відстань, яка потрібна. Тому мова йде про дрони. Це одна з найболючіших історій на фронті сьогодні.

Чому це так актуально?

Візьмемо FPV-дрон. Це маленький квадрокоптер, який несе на собі 2 кг вибухівки. Він рухається зі швидкістю в середньому 100 км на годину. Його чути за 300-400 м і цю дистанцію він долає дуже швидко. Тобто, якщо військовий десь в окопі чує цей дрон, то він вже не встигає нічого зробити. Щоб нейтралізувати такий дрон, засіб РЕР має постійно працювати і попереджати про рух дрону. Це стосується дронів-розвідників, дронів-коригувальників, дронів, які скидають вибухівку. Відповідно, чим раніше наші виявлять дрон, тим більше шансів у них вижити. Якщо вони застосовуватимуть РЕР то зможуть принаймні сховатися.

FPV-дрони це зараз масова зброя, яку застосовує ворог. Вона настільки ж небезпечна, як і артилерія. Цей дрон керується здалеку і може залетіти будь-куди: у відкрите вікно машини, у відкриті двері бліндажа. І наш MS Azimuth (новинка, про яку мова — БТ) якраз і допомагає побачити такий дрон заздалегідь. І якщо в комплексі використовувати наше обладнання радіоелектронної розвідки і радіоелектронної боротьби, це значно підвищує шанси вижити і зберегти здоров'я наших захисників.

Скільки коштуватиме Azimuth?

Вартість для українських силових структур складатиме 2 220 000 грн.

Про потреби фронту

Як би ви оцінили попит на засоби РЕР і РЕБ?

Тисячі одиниць щомісяця. На кожну позицію, де є артилерія, бронетехніка, вантажівки, пікапи і наші бійці, потрібні засоби захисту від FPV-дронів. Їх у ворога настільки багато, що вони вже їх не рахують. Півроку тому ми почали їздити на передову на бойові випробування. Чому? По-перше, люди на бойових позиціях мало знають про існування такого обладнання. Друге, ми вважаємо, що виробник обладнання РЕБ, який сам не готовий працювати під своїм обладнанням на нулі, провокує запитання: чому він не готовий до цього? Ми впевнені в своєму обладнанні. Тому я одягаю цей рюкзак особисто, і ми йдемо працювати в окопи, бігаємо з ним по посадках. Ми проводимо показові випробування для військових, показуємо, як це працює, як "падають" дрони під дією нашого обладнання. Таким чином ми виходимо на рівень бригад, корпусів, батальйонів, які працюють на "нулі". Саме вони є незахищеними формуваннями.

Ви сказали, що вашого обладнання потрібно тисячі штук на місяць. А скільки ми його виробляємо?

Немає офіційної статистики. Як не відомо, скільки у нас танків, ракет, іншого озброєння. Але ось такий рюкзак проти FPV-дронів має бути у кожного військового підрозділу на фронті. Один на 6-8 чоловік. Він дає "купол" на 250-300 метрів від дронів-камікадзе. Група йде на розмінування, група їде на евакуацію поранених, у неї має бути цей рюкзак. А наше обладнання на тринозі має бути на кожній одиниці техніки. Поясню економіку, як це працює. Прилетів FPV-дрон в танк, спалив двигун. Двигун коштує 8 мільйонів гривень, а дрон — 300 доларів. Втрати неспівставні.

І скільки коштує ваш захист?

Наше Counter-FPV у стандартній комплектації коштує 108 000 гривень з ПДВ. Це дешевше, ніж заміна двигуна танку. А ще ми його ремонтуємо і повертаємо на фронт, що теж заощаджує кошти.

Про ефективність РЕБ

На одному з мілітарі-сайтів натрапила на відгук військового про РЕБ. Пище, що ефективність українських "куполів" знижується на полі бою до 35% через використання дешевих китайських модулів. Як прокоментуєте ці зауваження?

Це фізика. Її не можна обманути. Що впливає на роботу обладнання РЕБ? Ландшафт — дерева, будівлі, горби та інші нерівності поверхні землі стають фізичною перешкодою для радіохвилі. А ще — вологість повітря, дощ. Вода є перешкодою для радіохвилі. Недостатня напруга. Тобто, генератори не працюють на повну потужність. За цих умов не можна сказати з впевненістю, що на заявленій дальності в 3 км обладнання буде ефективно працювати. Це не лазер, не бластер, де натиснув кнопку і все попадало. Що стосується китайських модулів — ми працюємо з виробником в Китаї вже 7 років. Він тричі під наші техзавдання робив масштабну модернізацію комплектуючих. До того ж наші модулі не є дешевими. Їх вартість може перевищувати 50% вартості готового обладнання.

Але такі відгуки з "нуля" все ж приходять…

Ще момент, який може провокувати таку думку. На фронті є лабораторії, де військові самі майструють РЕБ, замовляючи дешеві комплектуючі на Aliexpress, перевірити які неможливо без спеціального обладнання. Умовно, сидить такий собі Кулібін на передовій. Замовляє все дешеве, бо грошей немає, наприклад, модулі на 20 Вт на Aliexpress. Вони приїжджають, а як він виміряє, там 20 Вт чи 5? Ніяк. В нього немає обладнання, щоб це зробити. Він просто довіряє тому, що там написано, бо візуально модуль на 5 Вт від 20 Вт не відрізняється. А в роботі він в 4 рази менш ефективний. Розумієте? І щільність сигналу, і його номінальна потужність, не дає йому можливості виконувати функції ефективно.

Я вам більше скажу. На нещодавній військовій виставці в Парижі були представники команди Квертус — директор з продажів Сергій Скорик та засновник компанії Андрій Знайченко. Так от, в темі радіоелектронної боротьби, засоби, які там були представлені, на 90% це гаджети, актуальні для 2020 року. Тобто, виробники в Європі не уявляють взагалі, що 5-10 ватні модулі вже нічого не можуть зробити на фронті! Це вчорашній день! Це говорить про те, що ринок дронів дуже сильно розвивається, бо їх завдання — перемогти РЕБ. Тому виробники дронів ставлять на них більш якісне "залізо", оснащують більш стійким зв'язком, придумують ППРЧ, це коли зв’язок скаче по різних частотах. Вони стають більш стійкими до РЕБ і РЕР. А ці засоби розвиваються слідом за дронами. Це як сходи — підскочили, і у них є певний час відпрацювати. І ми за цей час їх наздоганяємо, придумуємо нове рішення.

Про конкуренцію з ворогом

Як ворог вдосконалюється і наскільки швидко ви готові реагувати на це?

Ворог активно змінює частоти, на яких літають дрони. Вони починають їх перепрошивати. Останні 3 місяці 90% всіх дронів-камікадзе рф літало на частотах 868 і 915 МГц. Ми почали масово робити обладнання на ці частоти. Вже зараз є докази того, що вони переходять на інші частоти — опускаються нижче або піднімаються вище. Тут треба розуміти — вони досліджують ситуацію, і коли зрозуміють, де в нас є "діра", вони туди перейдуть. Але ми реагуємо на ці зміни, отримуючи інформацію від силових структур. І на певні частоти вже замовляємо комплектуючі. По суті, ми робимо лего, і можемо легко замінити один модуль на інший, одну антенну на іншу. Але якщо ворожі дрони будуть літати на нових частотах, то треба буде вдосконалювати обладнання. А це не гроші в повітря, це гроші, інвестовані в життя і здоров'я людей. І так буде відбуватись до тих пір, поки не закінчаться ці частоти. А частот цих дуже багато. І можливостей, відповідно, теж.

В чому ворог нас обходить в засобах РЕБ і РЕР?

Він обходить нас, в першу чергу, в масштабах виробництва. Розказую знову ж таки на прикладі FPV-дронів, тому що це саме гаряча тема зараз і вони завдають нам найбільшої шкоди. Ще весною і на початку літа ми їх переважали. Тоді мова йшла про сотні дронів і ми були попереду. Ми це придумали, активно використовували і ворог почав зазнавати реально великих втрат. Минуло пів року. У нас залишились масштаби на сотні дронів, ворог робить десятки тисяч дронів.

Це промислове виробництво?

Так. Завод в Татарстані запрацював, який вони будували. Основна перевага їх в тому, що уряд дуже швидко заливає гроші у виробництво дронів і це рішення промислового масштабу. У нас цього немає. Головнокомандуючий ЗСУ Валерій Залужний сказав, що наша перемога лежить в площині нових технологій. Він не дарма зауважив про РЕБ та РЕР, тому що саме ці технології можуть стати геймченджером. Ми поки програємо в тому, що нам не вдається швидко масштабувати успішні рішення.

Про нові технології та роль України

Розквіт мілтех в Україні — красива картинка чи справжня ситуація?

Те, що я бачу — ми реально зробили квантовий технологічний стрибок у мілітарі-технологіях. Я знаю дуже багато проєктів, які буквально виросли за ці півтора роки, з ідеї до класних масштабних продуктів.

Які це напрямки?

Це стосується FPV-дронів, технологій з відеоспостереження, розвідки та іншого. Це я можу і про нашу компанію сказати, тому що станом на 2022 рік у нас була одна рушниця і купа імпортного товару, який ми реалізовували. А зараз у нас лінійка з 12 найменувань, своя радіоелектронна розвідка, своє виробництво, збірка.

Думаю, світ ще не розуміє, з якою небезпекою він зіштовхнеться найближчі 3-5 років. Місія українців — донести ці загрози і відповіді на них світу.

Про кадри та цілі

Ви наразі найбільша компанія з виробництва антидронового обладнання?

Цей ринок виміряти дуже складно, але я вважаю, що ми єдина системна компанія в Україні з виробництва засобів РЕБ та РЕР. Чому системна? Тому що в нас є власне масштабне виробництво, своя металообробка, свої технології, сервіс, гарантія, післягарантійне обслуговування. Ми гнучкі, постійно адаптуємо свій продукт під потреби фронту, бо маємо зворотний зв'язок з передової. Ми ремонтуємо не лише власне обладнання після обстрілів, а й обладнання інших виробників.

Чи вистачає у вас людей?

Фахівців завжди бракує. Треба розуміти, що в 2000-х ми втратили ціле покоління випускників технічних вишів. Всі вчилися на юристів та економістів, а технічний ВНЗ не модно було закінчувати. Тому технарі, які є зараз на ринку — це спеціалісти у віці до 30 або від 50. Ми плануємо створити R&D відділ, конструкторське бюро. До нього я хочу зібрати мізки, які будуть генерувати нові ідеї, нові технології, нові рішення. Тобто — почули потреби, зробили, протестували. Щось працює, щось не працює, тут кнопку переставили, там роз'єм поміняли, переробили — поїхали тестувати. Таким чином ми виходимо на якийсь серійний якісний зразок.

Якою ви бачите вашу компанію через 2-3 роки?

Наш напрямок — нейтралізація дронів. Ми хочемо залишатися в ньому і підвищувати свою експертність. Я хочу, щоб український продукт був супер якісним і про нас думали так: взяв Kvertus — "завалив" дрон. Звісно, я бачу нашу компанію системною, міжнародною, яка реалізує свою продукцію по всьому світу.