Алмазні, золоті та уранові копальні: як плани Пригожина розбилися об українську сіль

Читать на русском
Автор
5198
Минулого місяця власник ПВК "Вагнера" Пригожин оприлюднив фото нібито з шахти Соледара
Минулого місяця власник ПВК "Вагнера" Пригожин оприлюднив фото нібито з шахти Соледара. Фото Відкриті джерела

Чому провалився намір кухаря путіна включити Соледар в міжнародну мережу родовищ, яка фінансово живить ПВК "Вагнера"

Після відходу ЗСУ із Соледара розташовані у цьому місті соляні шахти потрапили у розгалужену міжнародну мережу з видобутку корисних копалин, підконтрольну ПВК "Вагнера". Захоплені раніше родовища у Сирії, Центральноафриканській Республіці (ЦАР), Судані, Малі та інших країнах дають і цій терористичній організації гігантський фінансовий ресурс, який використовується для виплат найманцям в Україні.

Збройні Сили України залишили зруйнований Соледар і закріпилися на заздалегідь підготовлених позиціях на західних його околицях. Терористи з незаконного збройного формування ПВК "Вагнера" бігають вулицями міста. До цього декілька місяців поспіль Пригожин, щоденно втрачаючи сотні своїх найманців, вперто намагався захопити два донецьких міста Соледар та Бахмут (з останнім не склалося). Виникає питання: чому кухар путіна не шкодував своїх людей штурмуючи саме ці міста?

Першим дані про те, що "Вагнер" планує отримати контроль над видобуванням солі в Соледарі озвучив міністр оборони України Олексій Резніков. Майже одночасно з посиланням на неназване джерело в Білому домі про це ж сповістило агентство Reuters. Обидва джерела — без подробиць. Тому доведеться нам самим розібратися, чого хоче Пригожин і що з того може вийти.

Попри те, що у своєму офіційному телеграм-каналі засновник "Вагнера" Євген Пригожин пише, що його приватна військова компанія не експлуатує шахти, не добуває золота та не веде іншої економічної діяльності, факти свідчать про протилежне. Уряди африканських країн, які скористалися послугами російських найманців, розраховуються з ними концесією золотих шахт та правами на видобуток інших корисних копалин.

Починаючи з 2018 року, росіяни експлуатують золотовидобувну шахту Ндассіма біля містечка Бумбарі Центральноафриканської Республіки. За цей час колись напівкустарний рудник, завдяки щедрим інвестиціям, перетворився на сучасний видобувний комплекс. У січні американське видання Politico з посиланням на джерела у дипломатичному відомстві США оприлюднило прогноз, згідно з яким контроль тільки над цим родовищем у 2023 році може принести ПВК "Вагнера" близько 1 мільярда доларів.

У сусідньому Судані видобуванням золота займається компанія Meroe Gold, зв'язок з якою Євген Пригожин довго заперечував і навіть подавав позови проти ЗМІ, але зрештою у вересні 2021 року визнав. За дивним збігом ця компанія була заснована влітку 2017 року майже зразу після офіційного візиту до Москви президента Судана Омара Хасана Ахмеда аль-Башира. Помічені російські геологи й в регіоні Дарфур, там їх цікавили уранові родовища.

Не забуває ПВК і про алмази. Створена у ЦАР компанія Diamville активно скуповує коштовні камінці у всіх, кому пощастило їх набути. Тих, хто не хоче продавати, активно спонукають до співробітництва, не гребуючи насильством. Для цього ПВК "Вагнера" використовує в ЦАР близько 2000 найманців. У цій країні вагнерівці з’явились також у 2017 році, коли її президент Фостен-Арканж Туадера офіційно звернувся до росії за допомогою щодо "стабілізації внутрішньополітичної обстановки". З того часу компанія Diamville поступово встановлює монополію на скупку діамантів, якими славиться ЦАР.

У Малі пов’язані з Пригожиним компанії Alpha Development і Marko Mining проводять розвідку золотих копалень. В цій країні терористична організація з’явилась після того, як у 2020 там відбулось два воєнних перевороти. З того часу "тимчасовий президент" Ассімі Гоїта користується послугами ПВК "Вагнера" для утримання влади, вбиваючи тисячі протестувальників, а натомість надає Пригожину можливість заробляти на видобутку золота.

Восени 2022 року вагнерівці отримали в користування перспективну золоту шахту на півдні Буркіна-Фасо, біля кордону з Ганою. Там минулого року також відбулось два воєнних перевороти, в результаті яких до влади прийшов капітан Ібрагім Траоре. Він веде війну з ісламістами, які контролюють 40% території країни, і сподівається, що в обмін на золоте родовище ПВК "Вагнера" йому в цьому допоможе.

В Україні ДП "Артемсіль" — перше, чим зайнялись вагнерівці та сам Пригожин зразу після заходу в Соледар. Насамперед був вивчений стан шахт та обладнання, навіть попри бої, які продовжуються поблизу міста. До війни "Артемсіль" на 95% задовольняла потреби українського ринку у кам’яній солі, експортувала її в Євросоюз, Африку та росію. Потужності підприємства дозволяли видобувати 7,2 мільйона тонн солі на рік. При такому видобутку розвіданих запасів родовища вистачить, за різними оцінками, на 700-1000 років видобування. Соледарська сіль відрізняється високим вмістом хлориду натрію (98-99 відсотків) та екологічною чистотою, що дозволяє не перейматись її збагаченням.

Наразі розраховувати ні на шахти, ні на українських спеціалістів Пригожину не доводиться. Практично весь 3-тисячний колектив "Артемсолі" евакуйовано в безпечні регіони після зупинки виробництва у травні-червні 2022 року. Значна частина наземного обладнання зруйнована, вентиляція шахт не працює. "Від інфраструктури шахт Соледара практично нічого не залишилось", — резюмує голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

Загалом очевидно, що в Україні російський мільярдер Пригожин планував використовувати ту же бізнес-стратегію, що й в африканських країнах: родовища в обмін на військову підтримку. Але з таким масштабом спротиву ПВК "Вагнера" зіштовхнулася вперше. Втрати особового складу терористичної організації на Донбасі в рази перевершують його сумарну чисельність в усіх країнах Африки. А прибутковість бізнесу, на який розраховував Пригожин, в сотні разів менша за золотоносні жили ЦАР.

Схоже, власник ПВК "Вагнера", як і його бункерний шеф, плануючі "спецоперацію" в Україні, розраховував на легку прогулянку із захопленням контролю над десятками шахт. Натомість отримали колосальні втрати, символом яких став зруйнований Соледар.