Що вже показала "битва за Донбас" і навіщо галас навколо українського наступу: полковник ЗСУ дав відповіді
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 5120
Військовий експерт Сергій Грабський розповів "Телеграфу", чого нам очікувати від "Рамштайну" та до чого готуються окупанти
Російська окупаційна армія не припиняє атаки на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках Донецької області. Паралельно з цим точаться постійні розмови про підготовку наступальних дій ЗСУ. Тема актуалізувалась ще й на тлі "зливу" відповідних документів під час "витоку" з Пентагону.
Тим часом ватажок ПВК "Вагнер" євгеній пригожин закликає російську владу завершити бойові дії, оголосити про закінчення так званої "спеціальної військової операції" та зосередитися на утриманні того, що вже вдалося захопити.
Битву за Донбас, а також неймовірний інформаційний шум навколо наступальних дій ЗСУ, що готуються, "Телеграф" обговорив з військовим експертом, полковником запасу Сергієм Грабським.
Про битву за Донбас та знекровлених "вагнерівців"
– Що можна сказати про битву за Донбас, де росіяни зосередили величезні ресурси, але не досягли помітних успіхів?
– Після чотирьох місяців, починаючи з грудня, коли противник різко активізувався на східному напрямку, видно, що він не досяг однієї з цілей "спеціальної військової операції" (як росіяни називають цю війну) у вигляді виходу на адмінкордон Луганської та Донецької областей. Окупанти відчайдушно намагалися це зробити, давлячи спочатку по всій довжині східного фронту, а потім зосередивши зусилля на окремих напрямках. Але тиск стає все слабшим. За винятком хіба що Бахмутського напрямку. Далі за рівнем напруги йдуть Авдіївка, Мар’їнка, Кремінна, район Куп’янська (населений пункт Дворічна).
Противник тимчасово змушений перекидати значні ресурси з Авдіївки до Бахмута. Це свідчить, що на сьогодні він не здатний вести широкомасштабні наступальні операції на кількох напрямках одночасно.
ЗСУ вдалося утримати позиції, які окупанти посилено атакували з грудня 2022-го. Але це, наголошую, станом на сьогодні. Ситуація у динаміці. Тиск на тому ж Бахмутському напрямку дуже сильний. Росіяни не полишають спроб вибити наші підрозділи з Бахмута.
Своєю чергою ми продовжуємо вимотувати там супротивника. Так, що на допомогу "вагнерівцям" кинуто повітряно-десантні підрозділи збройних сил рф, які призначалися для виконання спеціальних завдань, а не штурмових дій в умовах міських боїв.
- З чого раптом пригожин заговорив про необхідність згортати так звану "СВО"?
– Пригожин витратив величезні ресурси під час штурмів Соледара, Бахмута та Авдіївки. Компонент ПВК "Вагнер", який задіяний в Україні, знесилений. Ось господар "вагнерівців" зі своєї дзвіниці й вкидає меседжі про необхідність зупинити так звану "СВО", закріпившись на тих територіях, які росіяни зараз контролюють. Як він це собі уявляє – я не знаю. Але сам факт того, що в рф все частіше говорять про необхідність переходу до оборони та проводять відповідні дії, підтверджує той факт, що ми виконали завдання своєї оборонної операції. Зупинили супротивника, значно його знекровили, а також створили умови для проведення у тактичній перспективі контрнаступальних дій, а в оперативно-стратегічній – наступальних на певних ділянках фронту.
Про "наступальний" шум і очікування від нового "Рамштайну"
- Про що говорить непомірний інформаційний шум навколо майбутнього контрнаступу ЗСУ?
– Одразу хочу уточнити, що контрнаступ, контратака – це щось тактичне. Наприклад, метою контрнаступу є зупинити супротивника і завдати йому удару у відповідь, відігнавши на вихідні позиції. Нам це не підходить. Тому слід говорити про майбутні наступальні дії українських Сил оборони.
Отже, говорячи про підготовку цих самих дій, ми спостерігаємо абсолютно передбачувану інформаційно-психологічну кампанію, яка завжди є складовою як гібридної війни, так і будь-якої наступальної операції, починаючи приблизно з середини ХХ століття.
Це стосувалося тієї ж висадки військ союзників у Нормандії під час Другої світової. Було очевидно, що висаджуватимуться у Франції. Але навколо цього створився такий інформаційний шум, робилися такі "вкиди", що вони лише напускали туману щодо часу та місця висадки. Схожа ситуація зараз і в нас.
- "Виток" секретних документів Пентагону, де також зачепили тему підготовки наших наступальних дій, теж використовується в такому контексті?
– Безперечно! Ми бачимо створення інформаційного шуму, який свідчить, що ведеться певна підготовка. Причому не лише з української, а й з російської сторони. Що Київ, що Москва намагаються використати ці "зливи" з вигодою для себе. Ми постійно лякаємо і заплутуємо супротивника, не даючи йому зосередитись на якихось напрямках. Через війну росіяни роблять поспішні, часом нервові дії щодо створення деяких додаткових ліній укріплення. Зокрема на узбережжі Чорного моря у Криму, що викликає сміх у всіх військових спеціалістів. Противник намагається зосередити необхідні ресурси, сподіваючись зірвати український наступ. Усе це динаміка, зокрема інформаційна, яка завжди передує активним наступальним діям. Причому не обов’язково нашим. Росіяни теж готуються, накопичують сили та кошти, сподіваючись все ж таки прорвати нашу оборону.
– Цього тижня відбудеться 11-те засідання формату "Рамштайн". Які очікування?
– Загальнодоступна інформація щодо постачання Україні озброєння, військової техніки, боєприпасів становить лише близько 25% від того, що ухвалюється на зустрічах Контактної групи з питань оборони України (формат "Рамштайн"). Озвучується лише те, що хочуть донести до певних аудиторій у різних країнах. Зрозуміло, що будуть нові постачання систем ППО, артилерії, боєприпасів, важкої військової бронетехніки.
Головне, що такі зустрічі відбуваються, що вони стали регулярними, що у цьому форматі відбувається розвиток та уточнення планів забезпечення Сил оборони України всім необхідним. Ведеться копітка, послідовна робота з підготовки українських наступальних операцій.
Не очікую, що партнери задекларують на цьому тижні наміри передати Україні так потрібні нам літаки F-16. Але, гадаю, питання вже вирішене. Після передачі наземних зразків західної техніки надходження відповідної авіації – просто питання часу. Впевнений, що робота з підготовки нашої інфраструктури для примання таких літаків уже триває.