"Безнадійність та поразка путіна": політичний психолог оцінила новорічне звернення диктатора

Окрім того, що під час останнього новорічного звернення путіна на його фоні стояли співробітники ФСО, а не учасники війни рф проти України, з`являються й інші незвичні деталі цього виступу. Зокрема, що стосується стану кремлівського диктатора та особливостей його поведінки.

Про їхнє значення та можливі наслідки "Телеграф" запитав у політичної психологині, віцепрезидентки Асоціації політичних психологів України Світлани Чуніхіної.

— Що можна сказати про путіна на відео з новорічним привітанням? На які незвичні зміни у зовнішньому вигляді, у риториці, у поведінці ви звернули увагу?

— путінське привітання з 2023 роком разюче відрізняється від усіх попередніх передусім за стилістикою та драматургією. Замість традиційного парадного виходу на фоні символів імперської влади – кремлівських зірок, прапору, вогнів Москви – у цьому році путін вітав росіян зі святом в антуражі, якій візуально є максимально далеким від святкового.

Це "вітання" повністю позбавлене яскравих фарб, чітких вертикальних ліній, повітря. Ми бачимо тьмяну картинку, тьмяні обличчя. Військові, на фоні яких позує путін, майже повністю знерухомлені — їм не дозволено жодних проявів експресії, навіть посмішок. Іноді вони переступають з ноги на ногу і тоді схожі на очерет, що похмуро коливає вітер. Єдиним жвавим елементом на екрані були смужки на путінській краватці, які рябили внаслідок дефекту передачі відеозображення.

Можна припустити, що основною психологічною метою новорічного звернення було підняти моральний дух російського цивільного суспільства і армії, зарядити їх на перемогу, на долання труднощів війни. Але важко собі уявити щось більш деморалізуюче і депресивне, ніж ця коричнево-чорна картинка. На несвідомому рівні така картинка має транслювати лише безнадію і поразку.

путіну сьогодні дійсно треба достукатися до сердець росіян, щоб мобілізувати їх на розв’язану ним безглузду війну. Але він не має емпатії, щоб зробити це щиро. І він насправді панічно боїться власного народу, зневажає його, і всіма силами прагне запобігти його "пробудженню".

В цьому новорічному вітанні проступила вся двозначність і суперечливість путінського становища.

— З огляду на побачене, який висновок можна зробити: чи можливий розворот політики кремля щодо України і за яких умов? Чи здатен путін підписати капітуляцію?

— Наразі немає жодних підстав очікувати такого розвороту, тим більше капітуляції. Незважаючи на те, що підсвідомо путін, скоріше за все, вже прийняв факт поразки (принаймні дивне новорічне вітання можна проінтерпретувати саме так), на свідомому рівні він має намір продовжувати війну "до побєдного конца".

Поразка для путіна означає психологічну катастрофу, не кажучи про загрозу фізичному існуванню. Тому він докладе всіх можливих зусиль, не рахуватиметься з жодними жертвами та втратами, щоб цієї поразки уникнути, або принаймні її відтермінувати. Він про це говорить відверто. З початку війни путінська риторика не зазнала жодних суттєвих змін, хоча від планованої ним блискавичної спецоперації не залишилося геть нічого. Тому перемовини з путіним нині не мають сенсу.

Але навіть не в одній позиції путіна справа. Розв’язана ним війна перетворила риторичну фігуру "Україна – це антиросія" на реальність. І зараз питання дійсно стоїть – або/або. Або росія, або Україна. Які можуть бути перемовини з цього приводу, які компроміси? І українське керівництво, як військове, так і політичне, це твердо розуміє.

— Наскільки ймовірним ви вважаєте "дворцовий переворот" в Кремлі? Чи є ознаки того, що путін перебуває під пресингом оточення та чи є якісь приховані прояви конфлікту всередині кремлівської еліти?

— Російський політичний простір повністю зачищений, навіть стерилізований. Суб’єктам проактивної чи креативної політичної дії нема звідки взятися. Якщо не буде путіна, не буде росії – в тому сенсі, що держава не має інших альтернативних джерел політичної волі.

Весь суверенітет рф, про який постійно так печеться путін, нині сконцентрований в його руках (якими він судомно хапається за стіл). Якими б запеклими не були конфлікти всередині путінських еліт, вони поки не бачать сценаріїв, де путіна не буде, а буде щось інше. Єдиним виходом з цієї війни була і залишається поразка на фронті.

— Якщо загалом проаналізувати російське суспільство і середовище, чи можна кваліфікувати рашизм з усією властивою йому українофобією як певний вид психологічного розладу, хвороби?

— Це не є хворобою в клінічному сенсі, але це безумовно соціальна та політична патологія. Патологічним є, по-перше, викривлене, відірване від реальності сприймання росіянами самих себе, і світу, в якому вони живуть. Значна частина російського суспільства впевнена, що їх держава оточена ворогами, які "одвічно" прагнули зруйнувати чи підкорити росію. Вони бачать свою країну як джерело світла та добра, хоча ззовні дії російської армії і російського політичного режиму виглядають як інфернальне зло.

Російська влада захоплена параноїдальними фантазіями, які намагається нав’язати всім іншим як єдино вірне розуміння реального. Друга тотальна ознака того, що рашизм є патологією, — це повна втрата людяності.

Вони отруюють навколишній світ брехливою інформацією, вони травлять власних опозиціонерів радіоактивними та іншими вкрай небезпечними речовинами, вони вбивають сотні тисяч мирних людей і публічно радіють тому. російська влада відверто знецінює життя не лише "ворогів росії", а й власних громадян. Чим померти від горілки, хай краще загине на війні, сказав путін матері військового просто в обличчя.

Або пропагандист соловйов нещодавно розлого міркував про те, що життя взагалі переоцінене. Маючи на увазі, звісно, чиєсь інше життя, не своє. І третя ознака патологічного стану, в якому перебуває зваблене рашизмом російське суспільство — це суцільна покірність владі.

Вони повністю ввірили своє життя злочинному режиму і виявилися нездатними щось цьому протиставити навіть тоді, коли режим почав витрачати ці життя десятками, сотнями тисяч із замахом на мільйони. Така покірність владі попри смертельну небезпеку, яку вона несе народові, безумовно є хворобливою.