Ірина Дерюгіна: "Хочеться вже самій взяти автомат та піти захищати Батьківщину!"

Президент Федерації художньої гімнастики України Ірина Дерюгіна розповіла про стан свого виду спорту під час війни, згуртованість українського народу та зміни у суспільстві, які виникли внаслідок повномасштабної війни з росією.

– Розкажіть, будь-ласка, про тренувальний процес під час війни. Як він змінився?

– Перший місяць ми провели не в Києві. Умови були жахливі. Ми втратили багато дітей – команда, яка була до цього, просто роз'їхалась по домівках, їх не пустили батьки. Вони залишилися членами збірної, але сидять вдома та набирають вагу. За цей час ми зробили іншу збірну. Я дуже задоволена нею, сподіваємось на них. Діти взагалі перший раз вийдуть на змагання, ми їх обкатуємо. У нас чемпіонат світу в вересні, ліцензійний. Ми будемо готуватись.

– Які психологічні труднощі має саме ця команда, якщо вони є? Як ви з ними справляєтеся?

– Нам забезпечили усі умови. Я дуже рада, що нам зараз ідуть на зустріч. На всіх фронтах підтримали та допомогли. Зробили все, щоб ця молодь гідно представляла країну. Тому спочатку у нас буде Кубок світу, потім чемпіонат Європи – 2 старти поспіль, а далі подивимось.

– Ірино Іванівно, що зараз головне для нашої збірної?

– Найголовніше, чого ми бажаємо, щоб наші хлопці вистояли та ми перемогли у війні, ці думки сидять у кожного в голові. Хочеться вже самій взяти автомат та піти захищати Батьківщину.

– Помітили, як ці місяці змінили людей та зокрема спортсменів?

– На жаль, війна завжди розділяє людей по свідомості. Показує, хто є ким насправді. Найкращі зараз захищають країну та дуже прикро, що вони гинуть. Потрібно з усіх сил намагатися їх зберегти.

– Зараз спортивні перемоги мають особливу цінність для української нації?

– Я вам хочу сказати наступне. Розумієте, наша нація – це наші діти. Ми вже всі визначились, ми працюємо. Керівництво країни має зрозуміти, що для наших дітей ми повинні робити все, зберегти їх для майбутнього України. Ми потрібні цій країні, наші діти повинні розвивати нашу Батьківщину. Гімнастика та, насамперед, спорт – обличчя країни. Я хотіла б зауважити, що дітей з художньої гімнастики дуже багато роз’їхалося. Це дуже складно.

– Що можете сказати про перспективи художньої гімнастики в Україні?

– Гімнастика в Україні завжди була та буде. Скільки вистачить сил це зберегти. Я виховую молодих тренерів. Зараз найкращі тренери працюють з нашими дітьми. Я думаю, що у нас дуже світле майбутнє. У нас уже такий характер, як у бійців – загартований. Художня гімнастика – надзвичайно складний вид спорту. Він потребує тривалих тренувань, високої майстерності тренерського складу та великої самовіддачі всієї команди. В цьому році вступили нові правила: у нас всі тренери та судді склали іспити. Приємно, що ми отримали нових 30 рефері.

– Що можете сказати про підтримку з боку Національного олімпійського комітету? Чи торкнулася вона саме гімнастики?

– Завдяки Сергію Назаровичу (Бубці — ред.) всій команді проплатили поїздку на Кубок світу, який стартує 3 червня в Італії. Так вийшло, що виїжджаємо з юніорами, які будуть виступати на ЧЄ. Він особисто переговорив з Міжнародним олімпійським комітетом, з Міжнародною федерацією гімнастики (FIG). Наша команда буде складатися з 25-ти людей і вони нас приймають.

– Що на вашу думку стало ключовим фактором того, що Україна неочікувано для багатьох дала таку відсіч ворогу?

– Все залежить від людей. Взагалі все почалося з того, що люди уперлись та утримали Київ, все почалося з бійців. Наші чоловіки залишились чоловіками, котрі за своїх дітей та сім’ї готові на все.

– Пані Ірино, вас здивувало єднання світу навколо нашої країни?

– Так, справді, багато хто підтримує нас за кордоном. Основне – це наша нація, все навколо цього. Я не розумію Європу, яка не може досі прийняти деякі політичні рішення. Вона забуває, що знаходиться поруч із нами. Сьогодні Україна бореться за мир у всьому світі!

– Після перемоги, український спорт стане ще більш потужним?

– Я нічого не хочу загадувати, ми живемо сьогодні. Я шалено люблю свою країну. Скільки поколінь у мене в цій країні виросли. Українці завжди відрізнялися від росіян. З 16 років я виступала у збірній срср, знаю як ненавиділи тих, хто з України. Був такий девіз: "Проиграй любому, кому хочешь – только не хохлу!". Це в збірній срср так казали, уявляєте? Я одна з небагатьох, хто п’ять разів поспіль вигравав чемпіонат союзу та здобував перемогу на Кубку світу.

Сьогодні потрібно думати про те, що Україна повинна потужно презентувати себе на міжнародних аренах – з усіх видів спорту. У нашому виді до цієї пори в виконкомі FIG присутні люди з росії та білорусі, в російському банку втб знаходяться усі гроші FIG.

Пам’ятаєте російського гімнаста, який на початку війни з написом літери "Z" підійнявся на п’єдестал? Так його дискваліфікували лише на рік! Як це допустили? Такі речі неможливо допускати. У нас в FIG в іншу сторону дивляться…

Зауважимо, етап Кубку світу з художньої гімнастики в італійському Пезаро, у якому візьме участь збірна України, відбудеться 3-5 червня.