Розмови про мирні переговори оголили ахіллесову п’яту країни-агресорки

Цікавим аспектом у ракурсі російсько-української війни стала поява 22 листопада путіна на віртуальному саміті "Великої двадцятки". Потрібно зазначити, що до цього, після лютого 2022 року, він пропустив два такі саміти. А тепер раптом виповз із пітьми. Навіщо?

Аналіз російських та світових ЗМІ показує, що основний меседж, який путін виніс у світовий інформаційний простір, це нібито готовність росії до переговорів з Україною, бажання врегулювати конфлікт "мирним шляхом" та звинувачення Києва в небажанні такого врегулювання.

Те, що саме зараз путін вирішив влити подібну "миротворчість" у вуха лідерам найбільших світових економік, говорить про якісь процеси, в росії чи геополітиці, які змушують його буквально просити у Заходу перемир’я. Адже по суті весь його меседж звівся до заяви: "Ми готові. Примусьте Київ".

Це ознака моменту слабкості країни-агресорки. І нам потрібно користуватися цим моментом і в жодному разі не йти на поводі у путіна, не задовольняти його бажання про паузу в конфлікті.

Знову ж таки, якщо росія вимагає переговори, це не означає, що вона реально хоче розв'язання конфлікту на справедливій або хоча б компромісній основі. Ми вже мали досвід переговорів із нею на Мінському майданчику. Вони тривали вісім років – і ні до чого не привели. Як учасник тих переговорів я стверджую: росія ніколи і не прагнула закінчення конфлікту на Донбасі. Вона розмовляла виключно мовою ультиматумів. І зараз вона теж не збирається йти з окупованих територій. Їй потрібна лише пауза – щоб розв'язати проблеми, які виникли.

Можливо, це брак озброєнь, можливо, людського ресурсу, оскільки путін не може дозволити собі напередодні президентських виборів у березні-2024 оголосити нову хвилю мобілізації. Що б там було, але саме зараз оголилася ахіллесова п’ята країни-агресорки, яку він намагається прикрити прагненням мирних переговорів.

Багато хто звернув увагу, що цей віртуальний саміт пропустили лідери Китаю та США.

Не думаю, що Сі відмовився від участі в ньому через присутність путіна. Найімовірніше, причиною стала напруженість у відносинах Китаю та Індії – господині саміту. Але з іншого боку, це може говорити і про те, що лідери США та КНР уже знали, що путін демонструватиме прагнення миру, оскільки домовилися про це під час зустрічі 15 листопада у Сан-Франциско. Адже після цих переговорів було офіційно заявлено, що на них обговорювалося й питання російсько-української війни.

Втім, я ні на грам не припускаю, що Китай хоче врегулювання цієї війни на справедливій основі – коли переговорам передує виведення російських військ з усієї міжнародно визнаної території України. Якщо Сі і обіцяв Байдену вплинути на путіна з метою закінчення конфлікту, то, швидше за все, поява російського диктатора в образі миротворця на G20 – це просто формальне виконання такої домовленості та демонстрація Пекіном свого впливу на москву.