Тих, хто заважає роботі на перемогу України, слід викинути за борт

Україна майже десять років відбиває гібридну агресію росії і понад півтора року — широкомасштабне вторгнення.

Але мені здається, поряд із тими масованими дипломатичними зусиллями, які робить українська влада, а також тими героїчними зусиллями, які демонструють наші військові на фронті, потрібні зусилля влади — системні та послідовні щодо ефективності державного управління.

Як приклад абсурду, відомого всій країні, ситуація з Державною аудиторською службою, яка якщо не паралізувала, то на кілька місяців, по суті, дезорганізувала роботу українського оборонно-промислового комплексу, входячи у суперечність із рішеннями уряду, парламенту, власне, зі здоровим глуздом. І де кадрові висновки?

Україна може бути набагато більш ефективною та згуртованою з погляду роботи тилу на нашу перемогу.

Це і виробництво боєприпасів, і озброєння, і робота бізнесу для поповнення держбюджету. Ми не можемо воювати лише за рахунок допомоги з-за кордону, тим більше, що країни-партнери мають свої непрості політичні процеси.

Впевнений, що підтримка буде тривати. Але якісь перебої, дуже болючі для нас, цілком імовірні. Тому ми маємо максимально мобілізувати весь потенціал українського бізнесу, науки, промисловців, суспільства для роботи на перемогу.

А тих, хто цьому заважає, треба викидати за борт. І таких, на жаль, на різних щаблях влади чимало.

Безперечно, є політична воля, аналізуються проблеми. Але за аналізом має йти не просто перестановка фігур, а в принципі зміна підходів до зміцнення кадрового складу в органах влади.

Щодо роботи нашого дипломатичного корпусу тут теж є проблеми. Головне лихо в тому, що українська дипломатія тривалий час фінансувалася за залишковим принципом. І я не впевнений, що зараз у тих, хто розподіляє бюджетні кошти, є адекватне розуміння того, що дипломатія — це частина державної машини, яка може значно ефективніше працювати на нашу перемогу.

І вона доводить це, привівши понад 60 країн на Мальту для обговорення української формули миру.

Збільшуючи кількість країн, що беруть участь у Кримській платформі.

Але ця діяльність має адекватно фінансуватись. Причому зусилля слід зосередити як на роботі нашого дипломатичного корпусу (на жаль, нечисленного), так і на підключенні української діаспори у різних країнах (а вона зросла за останні півтора року приблизно на 6 мільйонів осіб) до лобіювання наших інтересів. Попри величезний дефіцит коштів у держскарбниці, важливо вкладатись у просування українських меседжів на зовнішньополітичному рівні, у максимальній кількості країн, із максимальним залученням усіх сил та засобів.