Немає жодних ліній російської оборони. Що треба знати про бої на півдні України

У ЗМІ постійно можна чути про те, як українська армія "прорвала першу лінію" або "вийшли до першої лінії" або "до другої лінії" тощо. Усі ці повідомлення дуже плутають.

Ще більше плутанини додав Def Mon, викотивши цю карту. Але йому можна пробачити, Def — OSINT-ер і малює він ці карти для своєї спільноти, відзначаючи всі ці лінії для своєї зручності та зручності свого оточення. Насправді немає жодних ні "combat zone", ні "1st" і "2nd defensive line".

Те, що ми бачимо на карті, — це класична оборона за радянськими доктринами. Те, що позначено, як "combat zone" — це так звана "зона охорони" або "зона безпеки". Її часто називають у ЗМІ "першою лінією". Мета цієї зони — виявити напрям основного зусилля наступаючих.

1st і 2nd defensive line — не є двома "лініями", як ми сприймаємо слово "лінія". Відстань між ними варіюється в 2-10 км. Це тактичний рівень, а отже, це все — одна архітектура. Якби "друга лінія" укріплень була б у глибині хоча б на 40-50 км, тоді ми могли б вважати її другою лінією. Але це основна зона оборони. Саме тут, слідуючи радянським підручникам, ворог має зав’язнути. Це і є та сама перша лінія, вона ж єдина і вона ж остання. Саме до цієї лінії зараз і підійшли українці у районі Роботино.

Далі йде так звана "третя лінія" або "третя зона", або "третій ешелон", або "армійський оперативний резерв". Називайте, як хочете. Там за ідеєю мають бути найкращі та добірні ("гвардійські") підрозділи. Вони покликані розгромити ворога і перейти в наступи після того, як ворог загрузне в основній лінії.

Резюмуючи: зона охорони, за нею зона основних укріплень (у нашому випадку це одна лінія), і вже за ними зона з відбірними частинами в резерві.

Це все в підручниках, і ця оборона побудована за підручником. А далі аномалії:

Перша: росіяни чіпляються за цю саму "зону охорони", закидаючи туди піхоту і постійно контратакуючи — "спалюючи" там велику кількість техніки, яка взагалі не повинна там бути.

Друга: втрати йдуть 1 до 1 за технікою, а за знищеною безповоротно — так і зовсім у ЗС РФ втрати вищі. Нагадаю, що "нормальні", книжкові, втрати мають бути 1 до 3 на користь тих, хто обороняється.

Ще є не так аномалія, як питання: що з цим "елітним резервом"? Він є взагалі? З яких підрозділів він складається?

Бачив одне з пояснень, чому росіяни одразу кидають резерви і всіма силами намагаються утримати кожне село у цій самій "зоні охорони". Що, мовляв, Кремль "дуже боїться інформаційного фону, де Україна йде вперед і звільняє населені пункти, а Росія відступає", і що політичне тут переважає військову логіку, для якої плюс-мінус 30 км просування у війні такого масштабу — це "робоче" питання.

Я не знаю — чи причина в цьому, я тільки фіксую те, що спостерігається, як і ці аномалії. Даватимуть їм пояснення не ізраїльські лейтенантики (або навіть майори чи генерали) чи західні шановні всезнайки, і не дивані генерали, а українські топові військові, ті, хто зараз командують реальними бригадами, корпусами та фронтами.

Джерело: пост Левіна в Telegram