Хлопчики ніколи не повернуться. Просто вони більше не хлопчики. І навчилися ніколи не пробачати

Хлопчики ніколи не повернуться.

Просто вони більше не хлопчики.

Війна навчила їх посилати н@хуй все, іноді навіть і життя. Хлопчики не прощалися зі своїми браттями. Застібали чорні мішки, проклинали бога, ховали бога, він восхресав іноді, як "вдача посміхнулась", і його вкотре закопували разом з побитим уламками скотом, щоб не воняв, щоб не заважав на позиціях.

Коли вони повернуться — усіх їх чекає страшна правда:

- лицар в тому мішку був планом, який виконував одеський воєнком. У нього, може, і не все добре зі здоровʼям було, але той пішов захищати свою землю, в якій його і поховано. План виконано: в кого було 4к баксів і здоров’я — вже давно виїхали, а в чорних пакетах, як відомо, ні у кого нічого не болить.

- Та і чи його то земля? Розкрадена, розпиляна, мер купив за її ціну нову автівку, а депутатам міськради відстібнули за вигідний контракт по сто баксів. Сто баксів — середня ціна совісті депутата міської ради.

- А в мєнтовкє працює довбень, який як тільки отримав УБДшку — з***вся, купив собі інвалідність. Тепер — пурєдок захищає, поважна людина, навіть воював.

- А начальник хлопчика, який дивом вижив на війні — не збирався вмирать за олігархів. І взагалі, все не так однозначно, єто всьо політіка, він туди не лізе, він скуповує землю за безцінь, користуючись корупційністю влади.

- Син мера повернувся. Як тільки закінчилася війна, одужав від страшної, майже смертельної хвороби, і повернувся з Європи поднімать целіну, країну будувати, горад розвівать.

- Порядки нікого не цікавлять. Клановість нікуди не поділась. І кидає цей хлопчик гранату на засіданні міської/районної/обласної ради.

"Больне, з війни ж повернулось, нужно ограждать общіство від них".

Не повернеться хлопчик. Він віддав все, що було, та навіть більше. Що можна втратити, коли все все втрачено? Єдине, чому навчила його війна — ніколи не пробачати людей. І ненавидіти, звісно ж. Куди на війні без ненависті, яка гріє серце наче граната, що вибухнула в метрі від ворога.

Тому і порядки будуть наводитись дуже трагічно для тих, хто цих, в минулому хлопчиків, зрадив.

Як ви цього зараз не розумієте?

Колись ми всі були хлопчиками. Може, перші півроку повномасштабки. Не думаю, навряд чи когось вистачило на більше.