Війна в Україні та переговори про мир – чого чекати і що на це може вплинути

Зустріч, що намічається днями в Саудівській Аравії, з пошуку виходу з російсько-української війни підтверджує, що у світі нарешті дозріло розуміння – ця війна зачіпає всіх.

Ціна нафти, продовольства та інші фактори нестабільності міцно зав’язані у вузол цієї війни. Що показав недавній візит лідерів африканських країн у рф. Практично ніхто з них не звернув уваги на традиційну маячню, яку ніс путін. Натомість ті ж президенти Єгипту та ПАР дали зрозуміти, що зернова угода має працювати. І не повелися на путінські спроби дозовано підкупити їх російським зерном. Їм важливо, щоб зерно надходило на спільний ринок. Що більше зерна, то менше ціни. І це важливо для африканських країн. Той самий Єгипет серйозно залежить від продовольчого чинника. Там із цього приводу вже й революція траплялася. Я так розумію, що путіна у серпні додавлять на продовження зернової угоди.

Якщо ж говорити про глобальнішу – мирну – угоду, ситуація зараз така.

Є крайня позиція росії – абсолютно незрозуміла, неосудна, десять разів вже змінена (якщо судити по постійно перекручуваних "цілях" так званої "спеціальної військової операції").

Є абсолютно логічна, зрозуміла позиція України щодо необхідності дотримання міжнародного права, територіальної цілісності, міжнародно визнаних кордонів.

Є позиція Заходу – десь у межах маневру між кордонами України 1991 року та ситуацією на період до 24 лютого 2022 року, до повномасштабного російського вторгнення.

І є позиції умовно нейтральних країн, які не підтримують ані Україну, ані росію. Як ті ж Саудівська Аравія, Китай, країни Глобального Півдня (Індія, Латинська Америка, Африка).

І треба шукати якусь золоту середину.

Моє припущення – якщо ситуація, яка постійно в динаміці, розвиватиметься, плюс-мінус як зараз, то до кінця цього року — початку наступного і Київ, і москву спонукатимуть до переговорів.

Зрозуміло, що багато залежатиме від того, скільки Україна відвоює на той час. В якому стані буде на той момент рф. Від низки інших факторів, які накладатимуться на ситуацію. У справу може вступити якийсь непередбачуваний фактор, якийсь "чорний лебідь". А вибивання будь-якої основної постаті з цієї геополітичної гри (або входження до неї) може різко змінити загальну картину. Адже є Іран, Китай, та ж Саудівська Аравія. Той чи інший хід яких багато (якщо не все) може змінити.

Плюс – у США 2024 року президентські вибори. І Байдену на той час важливо продемонструвати успіх українського кейсу. Як виявилось, незрівнянно велике значення для американської політики відіграє війна в Україні. Такого ніколи не було, щоб США прямо не брали участі у війні, а її вплив на Штати був такий великий.

Тому Байдену до літа, коли виборча кампанія буде у розпалі, а також до саміту НАТО, який наступного року пройде у Вашингтоні та буде присвячений 75-річчю Альянсу, добре мати зрозумілу (в ідеалі – переможну) ситуацію з російсько-українською війною.