Чи є зв’язок між контрнаступом ЗСУ та економікою держави: чого чекати у травні

Читать на русском
Автор
Колаж "Телеграфу"

Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко спеціально для "Телеграфу":

Україна увійшла у травень. Традиційно початок кожного нового місяця – час прогнозів, зокрема фінансово-економічних. Але ми живемо в особливий час. І травень цього разу у нас – особливий.

Усі чекають на контрнаступ ЗСУ. І всі фінансово-економічні питання залежатимуть від його результатів. Сподіваємось – успішних. Під це буде підв’язано і курс валют, і рішення Ради, і постанови Кабміну.

Але паралельні процеси, зрозуміло, точаться. Наразі в Україні активно проводяться дискусії щодо необхідності підвищення тарифів на електроенергію. Але і це буде підв’язано під контрнаступ.

Якщо він пройде успішно, є шанс, що тарифи не підійматимуть (або підійматимуть, але не сильно). Якщо результат виявиться не таким, як планували, війна може ще більше затягтися. З усіма негативними наслідками для нашої економіки, для гаманця кожного конкретного українця. Включно з підвищенням тарифів, зростанням інфляції, курсом долара тощо.

Своєю чергою, в країні-агресорі теж далеко не гладко. Там величезний – і дедалі більше наростаючий – дефіцит федерального бюджету. При цьому російське керівництво вже зробило ставку на затяжну війну, тому активно друкує карбованці, компенсуючи дефіцит бюджету. Зменшувати фінансування армії путін не може. А продовжувати війну ще здатний щонайменше рік.

При цьому, що українська, що російська економіки перебувають у сумному стані. Війна б’є по всіх.

Але є деякі загальні тенденції, куди війна впливає. Ті самі сезонні чинники. Погода покращується, отже незабаром підуть овочі, ягоди нового врожаю. І ця продукція дешевшатиме. Не одразу, але – буде. Звичайний сезонний фактор.

Ще один сезонний фактор – ціна на сало. Як тільки стане теплішим, вона піде вниз. Це також закономірність. У теплу пору року люди споживають значно менше свинини, сала, ніж у холодну погоду.