Чому поразка росії у війні не означає перемогу України

Рік 2023-й, як і 2022-й, що минає, буде одним з найважчих для України. Але його відмінність у тому, що ми наступного року маємо відповідати не лише на виклик, пов’язаний із росією (у ракурсі оборони та безпеки), а й почати шукати відповідь на глобальніший виклик – позиціювання України на регіональній та світовій арені. Ми маємо почати боротися за післявоєнний світ. Те, чого ми цього року, на мою думку, не робили.

Нам важливо зрозуміти, що стратегічна поразка росії не обов’язково означає, що Україна перемогла. Це важливо осмислити.

Безперечно, росія стратегічно вже програла. Вона швидко втрачає зони впливу – економічні, політичні. І ці ніші швидко займають інші країни.

Але перед нами стоїть ще безліч викликів. росія – лише один із них. І відповідаємо ми на цей виклик не самостійно, а у зв’язці з нашими союзниками, без яких це, безумовно, було б неможливо.

Наступний рік, на мій погляд, стане першим роком боротьби України за поствоєнний світ, де ми маємо зайняти гідне та стабільне місце. Наголошую — навіть якщо росія програє, це не означає, що ми отримаємо все, чого хочемо. Що автоматично займатимемо важливе місце у регіоні чи світі. Ніхто просто так цього не дасть.

І не можна виключати, що програє не лише росія, а й Україна. Що ми, зазнавши колосальних втрат, не зможемо перемогти у повоєнному відновленні, у реконструкції України (а це неймовірно складний процес). І не зможемо посісти гідне місце в регіоні та світі – чого ми заслуговуємо і хочемо. Тому, наголошую, важливо почати перезавантажувати політичну систему, перезапускати економіку, формувати бачення нашого майбутнього місця у новому регіональному (постросійському) та глобальному (багатополярному) устрої.