Остання імперія світу загине від рук українців, ми маємо вбити її або загинути

Давайте зрозуміємо просту річ.

Зараз ми з вами вбиваємо не просто путінську Росію. Зараз ми з вами вбиваємо Російську імперію. Ми вбиваємо СРСР. Ми вбиваємо Врємєнноє правітєльство. Династію Романових. Валуєвський циркуляр. Емський указ. Опричнину. Івана Грозного разом з сином. Воєнний комунізм. Закон про три колоски. ГУЛаг. Танки в Празі.

Ми вбиваємо ту єдину, останню імперію старого зразка, яка залишилась в світі. Російська імперія мала померти ще під час Першої світової, коли з мапи світу зникли Османська, Австро-Угорська і Німецька імперії, але Росія зменшилась, мутувала в СРСР і залишилась імперією. Вона мала померти після Другої світової, коли процеси знищення старих імперій стали незворотними. Вона мала померти у 1991 році. Але зменшуючись, втрачаючи території, змінюючі прапори і лозунги, Російська імперія з центром у Москві залишилася гнити на мапі світу.

Тепер ми її добиваємо. Так, щоб замість неї на мапі залишився десяток-другий національних республік, так, як це відбувалося з більшістю інших імперій, так, щоб раз і назавжди відправити в пекло та на сторінки підручників історії ту криваву тварину, що з часів Великого князівства Московського вирісла і пережила свій час, напиваючись неволею націй.

Світ змінився. Старі імперії мертві. Новий час – час економічного впливу, час стратегій, час транснаціональних корпорацій, час санкцій і технологій. Час нових, непомітних імперій.

А остання стара імперія – це наш трофей, наша місія і наша доля. Так сталося. Ми маємо вбити її або загинути самим.

І ми вб‘ємо.

Остання імперія світу загине від рук українців. Від наших з вами рук. Я в це вірю. Більше того – я це знаю.

Коли ми зітремо з облич кров та піт, то будемо пишатися цим трофеєм.