Навіть путін розуміє самогубність застосування ядерної зброї

Любов путіна до якоїсь легітимізації тих чи інших процесів – у разі псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей "пішла лісом". Немає навіть спроб надати видимості законності тому шапіто, яке там влаштували. Повинні бути хоч якісь атрибути об’єктивності голосування! Але цього немає й близько.

Схоже, рішення про пакет ескалації (мобілізація, псевдореферендуми, ядерний шантаж) було ухвалено в один-два дні. І ймовірно – незабаром після поїздки на саміт ШОС до Самарканду, який став для путіна холодним душем.

Нагадаю, що спочатку "референдуми" призначали на 11 вересня, потім обговорювали 4 листопада. Все було змазано, туманно. А тут – бац – і все мало не одного дня вирішили.

путін їхав на саміт ШОС, мріючи про створення осі країн проти Заходу. Російська пропаганда поширювала саме таку тезу. Мовляв, чи не більшість людства на боці росії – ті ж Китай, Індія.

А по суті, путіна там вичитали, як якогось недбайливого учня. Що китайський лідер Сі Ціньпін, що індійський прем’єр Нарендра Моді. Тобто путін не зустрів там жодної підтримки. Ба більше – отримав деякі попередження. Зав’язуй, мовляв, із війною. Після чого відчув себе загнаним у кут. Назад піти вже не може. Ось і вирішив ще вище підняти ставки. Мобілізація, "референдуми" тощо.

путін думає критеріями, якими оперував, оголошуючи вторгнення в Україну в лютому. Тоді це було – бліцкриг, взяти за тиждень-два Київ, поставити на чолі української влади Медведчука. Ніхто не встигне прийти до тями — бамс! – та Україна вже під росією. Але все пішло зовсім не так.

І з осінньою ескалацією – те саме. Мобілізація, кинемо 300 тисяч, мільйон людей у топку війни, оголосимо ще частину України російською територією, погрозимо ядерною зброєю, всі злякаються.

Але нічого цього не буде.

Ну, намалюють вони цими днями результати псевдореферендумів. Ну, Держдума та Радфед миттєво ухвалять потрібні рішення. Ну, вийде 30 вересня путін з виступом перед федеральним зібранням, розповість про "історичний момент", що "російські землі відновлюються".

І далі основна інтрига – чи буде поставлено українській владі та армії якийсь ультиматум з вимогою покинути ті території, які тепер нібито вважатимуться російськими. І це при тому, що росія не контролює приблизно половину Донецької області, вже менше контролює в Луганській, Запорізькій та Херсонській.

Зрозуміло, що Україна плює на це все. Як і Захід.

Подивимося, чи ескалюватиме росія далі.

Я історик за освітою, добре знаю Другу світову війну, особливо ту частину, що проходила на території тодішнього СРСР. І – так, такі "полководці", як путін та його генерали, можуть завалити позиції противника трупами, що дозволить змінити ситуацію на фронті. Роки на два-три путін, як на мене, змирився з тим, що не просунеться в Україні далі. І хоче утримати те, що вже захопив.

Ми не маємо іншого шляху, окрім як продовжувати звільнення своїх територій. Попри ядерні погрози Кремля.

Довбанути тактичною ядерною зброєю путін міг і 24 лютого. І навесні, коли ми гнали його вояк із Київщини, Чернігівщини, Сумщини.

Але навіть путін, як на мене, розуміє самогубність застосування ядерного озброєння. Це запустити маховик гонки ядерних озброєнь – оскільки стане зрозумілим, що лише так можна зберегти територіальну цілісність та суверенітет. Саме тому, впевнений, ядерний клуб, до якого, серед інших, входять не лише наші союзники – США, Великобританія, Франція, а й відносно лояльні до Росії Китай та Індія, не допустить застосування росіянами такого виду зброї. Та й самі такі загрози з боку Кремля – це вже привід для гонки ядерних озброєнь. Тим більше приводів для всього світу швидше зупинити росію.