Журналіст та експерт Defense Express Іван Киричевський пояснив, чому росія зробила ставку на терор України
Чому Кремль посилив терор проти України? Бо РФ насправді не готова до затяжної "війни на виснаження"
Були добрі люди, котрі місяці два назад усіх дружно запевняли, що Росія начебто готова нав’язати нам "тотальну війну", і відповідно – перейти "на рейки тотальної війни".
Що кадровий резерв армії РФ не обмежений за принципом "бабы еще нарожают".
Що у рашистів на базах зберігання стоять міфічні 10 тисяч танків, і проти цієї броньованої орди ніяких "Джевелінів" не вистачить.
Що в орків – просто безмежний запас ракет радянського виробництва, який обчислюється тисячами одиниць та місяцями інтенсивних бомбардувань.
І що взагалі – в РФ досі є "радянських" оборотів оборонно-промисловий комплекс, для запуску якого потрібна лише "магічна" промова Путіна з трибуни Кремля.
Грунт для таких настроїв "підігрівали" й повідомлення від офіційних чи легальних коментаторів про те, що влада РФ наказала у кожному з 81 "суб’єктів федерації" сформувати по "добровольчому батальйону".
Що армія РФ прискорено формує так званий "3-ий армійський корпус", що у серпні мав би знову наступати з Білорусі на Київ.
І оці пекельні ракети Х-22, що вбили людей у Кременчуку та Сергіївці – їх застосування не очікував взагалі ніхто.
Реальність виявилась дещо відмінною від цих "апокаліптичних" оцінок.
Замість тисяч бронемашин за травень-липень 2022 року рашисти змогли перекинути на фронт +500 додаткових танків усіх типів та +500 бойових машин піхоти усіх типів (без суттєвого збільшення наявної кількості артсистем). І це при тому, що росіяни відновлювали свої бронемашини темпами в 4-5 раз швидшими, аніж в умовах мирного часу.
Суттєво відновити кількість боєздатних літаків росіянам не вдалось.
Тому так і виходить, що їх авіація із некерованим озброєнням — літає максимум в прифронтовій зоні, якщо і застосовує тактичні ракети – то на дистанції порядка 100-150 км, щоб не залітати в зону дії нашої ППО. А замість відносно молодих пілотів за штурвали літаків взагалі сідають 50-60тирічні льотчики під лейблом "ЧВК Вагнер".
За 3 місяці війни росіяни змогли повернути в стрій аж 60 САУ калібру 203-мм 2С7 "Пион" радянського виробництва. Що безперечно є екстраординарними темпами – бо для модернізації 60 таких САУ до рівня 2С7М "Малка" рашистам знадобився цілий "мирний" 2021 рік. Але от інші порядка 110 "Піонів", схоже, так і залишаться стояти на складах. Бо як росіяни тепер "імпортозамістять" коробку передач українського виробництва до цих САУ, в умовах тотальних санкцій?
Щодо "безмежних" запасів радянських ракет в РФ – це окрема важлива тема.
Якось невідзначеним пройшов факт, що росіяни припинили застосовувати (або почали вкрай обмежено застосовувати) для ударів по Україні свої необліковані запаси радянських ОТРК "Точка-У" із дальністю 120 км. Очевидно – бо навіть такі ракети почали закінчуватись.
Ракети Х-22 для запуску із бомбардувальників типу Ту-22М3. Тут невідзначеним пройшов той факт, що вперше такі ракети пішли у справу, коли кількість відстріляних балістичних ракет "Іскандер", та крилатих ракет типів Х-101, Х-555 чи "Калибр", ну і також – крилатих ракет до ОТРК "Іскандер" — досягла порядка 2 тисячі, і все без відчутного для рашистів результату. Чомусь наші коментатори "по дефолту" заявляли, що у росіян є аж 1000 одиниць Х-22 (опираючись на орієнтовну цифру виробництва цих ракет до СРСР). Але судячи за характером крайніх ударів, у рашистів готових до застосування Х-22 залишилось (можливо) навіть менше, аніж боєздатних бомбардувальників типу Ту-22М3 (формально – до 60 літаків).
Обстріли зенітними ракетами до комплексів С-300. Раніше було прийнято вважати, що росіяни застосовують ці ЗРК як імпровізовані ОТРК, бо бачте старих радянських зенітних ракет індексу 5В55К – "ну просто завалісь", прямо тисячі їх. Але під час учорашнього удару в хід пішли уже дефіцитні ракети під індексом 48Н6, що означає одразу декілька речей – 1) навіть запас зенітних ракет у росіян – аж ніяк не безмежний, 2) але тактичних ракет у росіян залишилось ще менше.
Щодо мобілізації "гарматного м’яса" — схоже, тут не виправдались очікування навіть у самого Кремля.
Бо замість плану "на папері" створити аж 81 "добробат" росіяни змогли набрати людей ледь на 8. Тому, як відзначає наше ГУР МОУ, тепер у росіян "планка" — хоча б спробувати сформувати той таки "3-ий армійський корпус".
А протягом травня-початку липня росіянам вдалось докидати на фронт максимум по 9 тисяч орків на місяць.
На жаль, ефективнішим механізмом "прихованої мобілізації" виявився рекрутинг через приватні військові компанії – у відкритому доступі є цифра, що російські ПВК у війні проти України вже втратили 12 тисяч "штиків".
Але найбільш ефективним – взагалі примусова мобілізація на тимчасово окупованому Донбасі. Там кількість примусово мобілізованих обчислюється в +70 тисяч осіб з початку війни, втрати – порядку 20-30 тисяч вбитими.
Формально, росіяни на кінець 2021 року мали в запасі лише 3,5 тисяч тягачів МТ-ЛБ та аж 7 тисяч одиниць БМП-1 та БМП-2. Але як прийшла справа до відновлення "розмотаних" мотострілецьких частин, армії РФ довелось робити ставку саме на "мотолигу". Хоча б тому, що до таких машин можна знайти комплектуючі десь на цивільному ринку. На відміну від безнадійно розкрадених до "скелета" бойових машин піхоти на базах зберігання.
Звісно, ці всі фактори аж ніяк не означають, що війна закінчиться в сакральні "2-3 тижні". Хоча б тому, що у нас є свої внутрішні проблеми, що "пригальмовують" наближення до Перемоги.
Але ці всі фактори пояснюють, чому в росіян не залишилось іншої зброї, аніж страх.
І саме тому орки в останній час почали розкручувати свій "маховик терору" проти України.