лукашенко міг піти на компроміс з путіним у питанні України

Білорусь розпочала командно-штабні навчання з територіальними військами Жлобинського району на кордоні з Україною. І вкотре продовжила військові навчання на полігонах – щонайменше до 16 липня.

При цьому Лукашенко видає заяви про нібито ракетний удар України по Білорусі, стверджуючи, що "воювати не хочемо". І не приховує, що підтримує російську так звану спецоперацію в Україні.

Попередні російські навчання на кордоні з Україною 90% вважали просто спробою психологічного тиску. І на офіційний Київ, і на Захід. Мовляв, не можна так швидко розгорнути угруповання для вторгнення. Та й не піде росія на відкрите вторгнення. А вона пішла. Тренувались-тренувались, ганяли війська туди-сюди – і зрештою таки вторглися в Україну.

І всі рухи, які відбуваються зараз у Білорусі, всі ці тягання військ уздовж українсько-білоруського кордону теж у якийсь момент можуть обернутися вторгненням. Логіка певна у цьому є.

Хоча ці прикордонні метання, це показове брязкання зброєю, можливо, є тим самим компромісом, на який пішов путін із лукашенком. Не зміг його вламати на вторгнення білоруської армії, але домовилися, що вона створюватиме максимальний рух на кордоні, змушуючи Україну тримати великі сили на північному напрямку. Не даючи перекидати їх на гарячі східне та південне.

Якщо зовсім все буде погано для росіян, якщо путіну потрібна буде сильна переговорна позиція, то, може, лукашенко вже й не петляє від вторгнення білоруської армії в Україну. Але наслідки будуть катастрофічні передусім для Білорусі. Що визнають навіть прокремлівські діячі. Вони не можуть заперечувати той факт, що сотні тисяч людей виходили на протести у Білорусі 2020 року після псевдовиборів імені лукашенка. А напад Білорусі на Україну може закінчитися ще масштабнішими виступами – з фатальними наслідками для всього білоруського режиму.

У росіян бракуватиме сил придушувати чергові білоруські протести. Там найсерйозніші моменти виходив пристойний відсоток від населення – сотні тисяч, що чимало для 10-мільйонної Білорусі. У росії максимум виходили десятки тисяч, що мізер для 140-мільйонної країни.