У російських інтересах – кинути проти України білоруську армію. І повністю її знищити

Останніми днями самопроголошений президент Республіки Білорусь (РБ) Олександр Лукашенко відзначився черговою порцією антиукраїнських заяв.

Так, 2 липня він повідомив, що деякий час тому ЗСУ нібито намагалися завдати удару по військових об’єктах Білорусі, але всі ракети були перехоплені. При цьому наголосив, що воювати з Україною він не хоче.

А 3 липня Лукашенко визнав, що підтримує кривавого диктатора володимира путіна з першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну. І що має намір підтримувати далі.

Всі ці випади актуалізували дискусію щодо можливого відкритого нападу РБ на Україну. Давайте розберемося.

Білоруська армія складає близько 50 тисяч людей. Це власне військовослужбовці – з усіма обозами, штабами тощо.

Бойова частина – від сили 15 тисяч. Ті, хто безпосередньо може брати участь у боях. При цьому, природно, кидати проти України всю навіть відносно боєздатну частину армії, білоруська влада не наважиться. Тож проти нас теоретично виставити можуть 5-7 тисяч військовослужбовців РБ.

Звичайно, на користь рф – кинути проти України невмотивовану білоруську армію, яка не має бойового досвіду. І повністю її тут знищити. Тим самим ще більше послаблюючи РБ, сіючи ненависть між українцями та білорусами.

Звісно, це не на користь держави Білорусь. Навіть не на користь Лукашенка, який підігрує Кремлю у цій війні.

Думаю, що обстріл з території РБ триватиме. У тому числі з її повітряного простору, звідки російські літаки найчастіше відстрілюються по Україні, зокрема цивільними об’єктами. Але відкрите вторгнення білоруської армії в Україну на даний момент я оцінюю як малоймовірне. Ну, а якісь показові дії військовослужбовці РБ продовжуватимуть. Типу навчань тощо.

З’являється інформація, що російські фахівці натягують якісь білоруські диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ). Але мені здається, що ті білоруси, які хотіли воювати проти України, уже роблять це у лавах російської армії, уклавши відповідні контракти. І місцеві жителі прикордонних із РБ українських областей, і деякі військові запевняють, що зустрічали білорусів на нашій землі. Але – у складі російської армії.

А в кістяка ЗС Білорусі, як на мене, немає ні великого бажання воювати, ні відповідних можливостей.

Водночас ми бачимо, що у Львівській, Волинській, Рівненській областях постійно проводяться з боку нашої територіальної оборони якісь вчення. І це правильно. Ми маємо бути готовими до будь-яких сценаріїв. Але зараз, наголошую, ймовірність атаки України силами армії Білорусі розцінюю як низьку.