Загибель бійця обходиться державі дорожче, ніж його підготовка

На війні вже не залишилось нічого дешевого, крім підготовки. Бо її купити не можна.

Дороге озброєння, дороге спорядження, дорогий транспорт, дорогий зв'язок. Виплата компенсацій загиблим військовослужбовцям — 15 мільйонів гривень. Одноразова допомога усім пораненим — 100 тисяч.

Єдине, що не купиш на війні — це час для підготовки та її якість. Підготовка, яка б дала людині зрозуміти ким є на війні він сам, ким є його товариші та командири, та в якому порядку вони роблять військову роботу разом. Підготовка, яка б показала, що на війні є страх, багато страху, і подолати паніку та страх можливо тільки якщо ти разом з людьми, які мають стати з тобою одним цілим.

Загибель людини коштує державі набагато дорожче курсу молодого бійця та маневрів на злагодженість. Економити на підготовці — це найбільша та найбезглуздіша розкіш на війні, яку нічим не виправиш, бо непідготовлені люди у бою це не ресурс, а баласт, який заважає. А навчання в бою на фронті віднімає набагато більше часу ніж в тилу.

Найбільша помилка для людини на війні — не готувати себе до бою та до страху, і думати, що хтось інший подбає про особисту безпеку та гарантує від ризику. Час для навчання на війні — це будь-який час, який ти можеш знайти для себе, навчання — це твоє життя.

Найбільша помилка для керівника на війні — віддавати наказ, виконувати який людина не здатна.

Усі ці помилки війна виправляє з часом. Але бере свою ціну. І хтось сплачує найбільшу ціну, яка вище будь-яких компенсацій.