Російський потенціал вже "перемелений" захисниками України на третину, але дві третини, що залишилися, — це серйозна загроза

У путіна цілком можуть бути плани "відвоювати" так звані "ДНР" та "ЛНР" в адмінкордонах Донецької та Луганської областей до 9 травня. Надто вже він любить "сакральні дати".

Водночас ми бачимо серйозні зміни у позиціях росіян у процесі переговорів. І результати тієї самої зустрічі у Стамбулі вселяють обережний оптимізм.

Втім, ми завжди пам’ятаємо про підступність, цинізм, постійний обман з боку росіян. У тому числі у військово-дипломатичному напрямку.

Загроза загострення на Донбасі, безперечно, є. Про це говорять і закордонні розвідки, і наша, і дані щодо перегрупування військ противника.

Все це враховується керівництвом української держави та ЗСУ.

Протистояти російській загрозі на Донбасі, де, за всіма прогнозами, буде особливо спекотно, ми можемо за допомогою низки заходів. Проводити перегрупування, посилювати резерви, посилювати частини, що ведуть бойові дії. І, звісно, працювати асиметрично. На фронтальну війну (у радянському чи російському підході) ми піти не можемо. Саме тому Збройні сили України ведуть мобільну війну. Зі швидкими переміщеннями, із засідок. Саме тому ми ведемо бойові дії в умовах міст-фортець.

Навіть з урахуванням того, що російський потенціал вже "перемелений" захисниками України на третину, дві третини, що залишилися, — це серйозна загроза. Не треба її недооцінювати. Не можна скочуватися в ігнорування очевидних ризиків, в шапкозакидництво.

Наші дії мають бути не в лоб, по широкому степу, де наші колони просто переб’ють (як ми перебили чимало російських, що "марширують" таким чином). Слід робити перекидання сил і засобів обхідними шляхами.

Важливим є і технічне забезпечення всіх процесів. Нам потрібні ударні далекобійні засоби. Постійно говоримо про це союзникам. Певна допомога у цьому сенсі вже є. Але потрібно набагато більше і набагато швидше.