Не варто чекати історичних рішень щодо України від НАТО, ЄС та G7 – давайте бути реалістами

У Брюсселі 24 березня відбудеться саміт Північноатлантичного Альянсу, лідерів Європейського союзу та країн "Великої сімки". Говоритимуть передусім про російське відкрите вторгнення в Україну, яке триває вже місяць. У всіх зустрічах візьме участь президент США Джо Байден.

Я не чекаю на історичні рішення від цих самітів. Давайте бути реалістами. Так, для багатьох європейських держав, для азіатських, те, що відбувається зараз, відкрита агресія росії проти України, війна у найбільшій європейській країні – стала певною мірою шоком. Але що таке міжнародна політика? Це вміння зважити усі плюси-мінуси. Як би там не було, але війна поки що йде в Україні. І в ній, перепрошую за цинізм (але саме так розмірковують закордонні політики), гинуть українці. Не громадяни ЄС чи США.

Тож держави світу говоритимуть про Україну. Про те, як нас підтримати, як вплинути на Росію. Але навряд чи прийматимуть поспішні рішення.

Не виключаю, що певні контури нової системи безпеки, нової системи стримування можуть з’явитися. Але остаточне їх затвердження залежатиме від низки факторів.

По-перше, наскільки держави зіставлять запропоновані різними джерелами методи та заходи зі своїми національними інтересами. Не слід забувати, що старі протиріччя, боротьба за домінування між різними країнами нікуди не поділися.

По-друге, все дуже залежатиме від того, як триматиметься Україна, як закінчиться війна. І остаточна система нових військово-політичних стримувань буде сформована лише після війни.

Але певні намітки, ідеї промовлятимуться і пропонуватимуться постійно.

Для нас важливо, що на тлі російської агресії, на всіх майданчиках – ЄС, НАТО, "Велика сімка" – можуть прийматися рішення щодо додаткової підтримки України. У тому чи іншому вигляді.

Мова не тільки і не стільки про гуманітарну та військову допомогу тут і зараз (хоч це, безумовно важливо). Але нам цікаво ще й політичне сприяння. Україна зараз голосно заявляє певні претензії на своє місце у світі. Заявляє про своє бачення (з урахуванням цієї війни) того, як має існувати світова система забезпечення безпеки. І політичне сприяння – це процес, коли голос України, пропозиції України не проігнорують, сказавши чергове "ми вас почули", а коли наші пропозиції, наші ідеї, наша позиція враховуватиметься при таких розмовах. І зараз якраз ситуація, коли до нас дослухаються.